Фортуна усміхається тим, хто її випробовує! Маргариті Андрущенко з Талалаївки подобається брати участь у різних конкурсах, розіграшах, особливо, серед груп людей, які захоплюються рукоділлям та організовують різного роду лотереї. Тепер, у війну, вони переважно благодійні. Сама любить іншим робити приємні сюрпризи. Неодноразово надсилала квитанції і для розіграшу призів серед передплатників «Чернігівщини». І ось – виграш цього тижня за нею – десятикілограмовий мішок цукру!

Як завжди, традиційно продовжуються щотижневі розіграші призів – для передплатників нашої обласної газети «Чернігівщина». Нині фортуна щасливо посміхнулася пенсіонеру Олександру Ковалю зі Срібного, котрий оперативно передплатив улюблену газету «Чернігівщина» на увесь наступний рік, одразу ж надіслав квитанцію на наш конкурс і виграв – втім, кошти (еквівалент вартості призу) переможець передав для ЗСУ.

Удача цього тижня усміхнулася передплатнику «Чернігівщини» із Талалаївки Володимиру Опришку – нашому колезі, ветерану журналістики. У першому щотижневому розіграші серед передплатників на 1 півріччя 2026 року він виграв десяти кілограмовий мішок цукру.

Мине ще кілька років – і така професія, як листоноша, стане архаїчною. Люди розучилися писати листи, вітати одне одного листівками (хоча, наприклад у США, вітальні листівки дуже популярні), зовсім мало читають газет. Бо навіть тих, хто читав би із задоволенням, Укрпошта ставить у такі умови, щоб не передплачували і не читали. Як і видавців періодичної преси: на календарі – середина жовтня, а передплату Укрпошта ще не розпочинала. Кошти за внесення до каталогу видавці сплатили ще у липні. Та до цих пір – ні каталогу, ні початку передплати… За розцінками, які диктує пошта, а видавця тільки ставить перед фактом, пошта забере собі 67 відсотків від суми, яку сплатить читач, оформивши передплату. До чого це призведе і дуже скоро – очевидно. Отримавши від передплати 33 відсотки, редакціям, життя у яких і так ледь жевріє, просто не буде за що видавати газети.

Редакція обласної газети «Чернігівщина: новини і оголошення» провела перший щотижневий розіграш призів серед передплатників на друге півріччя 2025 року.

Прилучанка Лілія Бондаревич-Черненко постійно читає нашу обласну газету «Чернігівщина». Адже це видання – її улюблене! От і цього разу вона взяла участь у нашому розіграші призів, передплативши «Чернігівщину»; надіслала копію квитанції про передплату до редакції, вказавши свої ім’я, прізвище та по-батькові, адресу і номер мобільного телефону. І цього разу їй поталанило – Лілія Василівна стала нині переможцем тижневого розіграшу і одержала десять кілограмів цукру в подарунок!

Цього тижня поталанило ще одній шанувальниці «Чернігівщини» Надії Комлик із Талалаївки. Надія Василівна просто обожнює читати періодику. Як говорить, кожен випуск «Чернігівщини» чекає із нетерпінням: «Взявши газету до рук, відразу читаю короткі інформації і «вивчаю оком», що читатиму далі. Люблю розповіді про людей та їх долі. Завжди читаю про військових. Зберігаю газети ще і тому, що там багато порад господарю. А ми ж люди сільські! Читання для мене – задоволення для душі!». Вона передплатила «Чернігівщину» на наступне півріччя і ось має виграш – 10 кілограмів цукру! Приємний сюрприз жінці, яка сама просто обожнює робити приємності іншим!

Цю милу, привітну жінку багато хто знає в окрузі. Можливо, не пам’ятає її ім’я, та добре пам’ятає, як смачно вона готує. Комусь запам’яталися її біляші у їдальні, комусь плов, комусь капусняк. Кілька років тому одна колишня вчителька Сильченківської школи (школа теж колишня) пригадала у розмові, що так, як Василівна, більше ніхто не вмів дітям у їдальні догодить. У 80-90-х різноманіття продуктів для приготування шкільних обідів у сільській школі було, м’яко кажучи, «не дуже». А у неї завжди виходило із того, що є, приготувати дуже смачно. Отож і досі згадують шкільні обіди, які вона готувала.

Сорок п’ять років тому Надійка, закінчивши Понірську школу, поїхала на навчання до Чернігівського професійного училища, де готували кулінарів та кондитерів. Вирішили податися туди із найкращою подругою Тамарою Кривенко, бо вже чули про те, що із цього училища виходять хороші спеціалісти, які всюди затребувані. Мами обох попереджали дівчат, що непросто буде, бо жінкам і дома треба постійно готувати, а тут ще і на роботі весь день. Та обидві дівчата зробили так, як вирішили. Тамара (на жаль, її вже немає серед живих) аж до закриття кондитерського цеху в селищі там працювала. А Надія лише два роки як не працює. Здоров’я, на жаль, підводить. Саме кухарська справа стала справою всього її життя. Працювала в їдальні у Талалаївці, а вийшла заміж, то переїхала у Сильченкове і куховарила там у їдальні господарства, шкільній їдальні. Чи задумався хто, наскільки важка робота кухаря? А от вона – ні! Жила, працювала і життю раділа!

Зовсім юною вийшла заміж і, як кажуть, «пішла в невістки». Не кожному дається така мудрість – жити разом дорослим дітям із батьками. Як розповідає Надія Василівна із свого досвіду, є і переваги, і мінуси. Але треба мати мудрість, витримку. Родиною жити і складніше, і простіше – батьки завжди дітей приглянуть, але до них треба прислухатися і т. ін. Ще бувши невісткою, стала вона і свекрухою. Отож в одному домі, який понад десять років тому купили в Талалаївці, вживалося три покоління. Тепер, після смерті свекрухи, вона тут найстарша жінка.

У Талалаївці пам’ятають Надію Василівну Комлик незмінним кухарем у кафе «Губернатор», потім у «Шкварочках». Від самого відкриття працювала, і, якби здоров’я не підводило, працювала б іще, бо дуже любить свою справу. І це ще один доказ того, що все, що робиться з любов’ю, виходить на славу! Скількох молодих навчила вона і готувати, і подавати!

«Ми ж, сільські жінки, маємо тепер такі чудові умови – тільки готуй! Як згадаю, як мама у селі все у печі готувала. Як тільки встигала! Було, приїдеш, а у хаті пахне борщем із печі… Наші мами були справжні майстрині!» – говорить Надія Василівна.

А ще удвох із чоловіком вони люблять подорожувати власним авто рідною Чернігівщиною. Навіть тепер, під час війни, іноді знаходять таку можливість. Бо життя продовжується! І дається воно людині лише раз!

Олександра ГОСТРА

Нині переможницею нашого щотижневого розіграшу призів серед передплатників обласної газети «Чернігівщина» стала жителька села Карильське Новгород-Сіверського району Любов Петрівна Борисенко. Вона передплатила нашу газету «Чернігівщина: новини і оголошення» на друге півріччя цього року та надіслала квитанцію до редакції, вказавши свою домашню адресу і номер мобільного телефону. І ось має виграш – десять кілограмів цукру!

Цього разу у нашому щотижневому розіграші призів поталанило воїну Сергію Горобцю, котрий захищає Україну. Добродій Сергій відмовився від призу на користь ЗСУ.

Цього тижня приз серед передплатників «Чернігівщини» отримала Ніна Крисько із Корінецького, що у Талалаївській громаді Прилуцького району. Було приємно почути, що ледь дізнавшись про виграш, жінка вирішила, що це буде черговий її донат для ЗСУ.