Три страви додалися до нематеріальної спадщини області
«Бобівник», «Пироги з буряком і калиною» та «Каленик» – страви, які поповнили список нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини. Їх здавна готували у Куликівській і Понорницькій громаді та на Прилуччині відповідно.
16 грудня відбулося засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Департаменті культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації. Під час засідання було розглянуто три елементи нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини.
Куликівська громада презентувала «Бобівник». Основний інгредієнт страви – боби. Історія рецепта цієї страви сягає корінням у XVI–XVII століття. Бобівник був і нині залишається обов’язковою обрядовою стравою на Різдво, весілля, хрестини, храмове свято. Бобівник називали ще захолодом, холодцем. Відомо понад 6-8 складених і описаних різновидів страви «Бобівник» на м’ясному бульйоні. Неодмінними інгредієнтами є біб, суха риба, сухі гриби, консерва, м’ясо з птиці або свинина, морква, цибуля, засмажка на олії, якщо з м’ясом – то на салі.

Страву представляли завідувач філії «Салтиково-Дівицький сільський будинок культури» Лариса Коваленко, Ніна Борисова, завідувач філії «Авдіївський сільський будинок культури» та Валентина Кононенко, бібліотекар Куликівської публічної бібліотеки.
Понорницька громада презентувала «Калиновики» – пироги з буряком і калиною. Такі пироги зазвичай готували із залишків хлібного житнього тіста. Для начинки тушкували цукровий буряк та додавали попередньо заготовлені ягоди калини. Формували такі пироги (перепечі) розміром з долоню і випікали в селянській печі.
Представили її Алла Наливайко, заступник начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації, Марина Усок, провідний фахівець з екологічної освіти.
Від Батуринської громади презентували «Каленик» – традиційна обрядова випічка Прилуцького регіону, яка готувалася як у будні, так і в святкові дні. Назва «Каленик» походить від начинки – калини. Каленик пекли тільки з житнього борошна. Спочатку робили настоянку з хмелю. Шишки хмелю заливали гарячою кип’яченою водою і ставили настоюватись. Потім проціджували настоянку і додавали трішки житнього борошна і ставили в тепле місце. У готове тісто додавали дві-три жмені калини. Коли господиня акуратно підмісила калину, то при розламуванні спеченої хлібини виділявся щолок (сік). Хліб мав кисло-солодкий смак. Представляли страву автор етнопроєкту «Скарбниця» Вікторія Лемещенко та носій елементу НКС «Каленик» Ніна Михайленко.
Експертна рада ухвалила рішення поповнити список нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини трьома стравами.
До речі, на сьогодні Чернігівська область налічує вже 31 елемент, внесений до Обласного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Марія ПУЧИНЕЦЬ


