Осінь сипнула на землю всю палітру кольорів… Дерева, кущі, трави розфарбувала різними барвами. У садках і на городах селяни вже зібрали урожай. Де-не-де ще стоять яблуні з соковитими дарами природи. Вони, як пекуче сонце, грають жовто-червоними кольорами… У повітрі завис холодний подих осені. Стомлену від щедрих врожаїв землю, бережно, якось навіть зовсім по-материнськи, кутає густий туман. Село з милозвучною назвою Кошани й справді нагадує ніжну кішечку, яка тихенько крадеться малолюдними вулицями у пошуках літнього затишку. І ось на одній із них вона його знаходить. У родини Дубіненків на городі причаїлося літо… Соковиті червоні ягоди, здається, ще й досі бережуть тепло сонячного проміння…