З роками любов до професії медика – складної, багатогранної, надзвичайно відповідальної, безпомилкової, що поєднує в собі особливі вимоги до професіоналізму та високі прояви милосердя і гуманізму, – тільки посилювалася. Адже понад усе дівчина любила допомагати хворим. Таким, як, власне, і її батьки, котрі все життя трудилися в колгоспі, надбавши натомість за свою роботу ревматизм, що скручував натруджені селянські руки, а ще – остеохондроз, радикуліт та інші недуги.

Не ліками єдиними

Після успішного закінчення Досліднянської середньої школи Світлана Феденко вступила без проблем до Ніжинського медучилища. Отримавши диплом, за направленням приїхала на роботу до Носівської ЦРЛ ім. Федора Примака. Посади акушерки не було, тому головний лікар Микола Колєсников запропонував молодому фахівцю освоїти спеціальність – сестра медична фізіотерапевтична.

Світлана Володимирівна добре навчилася виконувати всі процедури, призначені лікарями. Зокрема, ультразвук, УВЧ, електрофорез, ампліпульс, магнітотерапію тощо. Успішно освоїла лікувальний масаж, що потребує особливого уміння і надзвичайно затребуваний. Адже багато хворих страждають на захворювання хребта і кінцівок, потерпають від задавнених травм, перенесених операцій та інше.

Світлану Феденко дуже непокоїло, що наразі значно помолодшали хвороби, котрі раніше вражали частіше людей старшого віку, зокрема остеохондроз, артроз, артрит. Турбувало, що почастішали випадки сколіозу та інші недуги опорно-рухового апарату у дітей. Малорухливий спосіб життя, телевізори, комп’ютери, мобільні телефони і планшети, неправильна постава за партами, важкі рюкзаки з підручниками зробили багатьох школярів потенційними пацієнтами фізіотерапевтичного кабінету.

Ще одна спеціальність – особлива відповідальність

Хворих дорослих і дітей Світлана Володимирівна разом із Світланою Іванівною Шуст, Світланою Михайлівною Кобрисьовою та Вікторією Євгеніївною Сеник кваліфіковано лікувала до так званої «оптимізації» у медицині, по-простому – скорочення досвідчених фахівців. Це сталося і в Носівській лікарні. Із чотирьох сестер медичних фізіотерапевтичних залишилася лише Світлана Шуст.

Світлані Феденко довелося освоювати ще одну спеціальність – сестра медична хірургічна, операційна. Навчання в Чернігівській обласній лікарні (генеральний директор лікар-пульмонолог вищої кваліфікаційної категорії, заслужений лікар України, Почесний громадянин Чернігівщини, повний кавалер орденів «За заслуги» I, IІ, III ст. Андрій Михайлович Жиденко), що є флагманом медицини України, було для неї бажане і цікаве.

Особливо у хірургічному відділенні, завідувач якого – заслужений лікар України Станіслав Миколайович Коваленко. Він і його колеги роблять унікальні операції. Їм кваліфіковано допомагають сестри медичні операційні. Це – школа для тих, хто освоює таку спеціальність – у повній готовності бути на підхваті у хірургів.

Світлана Володимирівна успішно навчалася і в інших відділеннях, де оперують: торакальному хірургічному (завідувач – торакальний хірург і хірург-онколог, лікар хірург вищої кваліфікаційної категорії, заслужений лікар України головний експерт із спеціальності «торакальна хірургія» управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА Олег Миколайович Лузан, який робить надзвичайно складні операції, витягуючи з того світу), у травматологічному, опіковому, урологічному, нейрохірургічному, отоларингологічному відділеннях, мікрохірургії ока (завідувач – лікар вищої кваліфікаційної категорії Ірина Іванівна Биховець, що повертає хворим зір).

Різні операції, різні методики. Підготовка одна – все під рукою у хірурга

Отримавши добру фахову підготовку, Світлана Феденко успішно працює сестрою медичною операційною у хірургічному відділенні Носівської міської лікарні. Тут якісно оперують хірурги Олександр Васильович Драга (завідувач відділення), Руслан Валентинович Шульга (ще й лікар УЗД), травматолог-ортопед, опіковий хірург, анастезіолог Максим Миколайович Улько, уролог Микола Олександрович Хіняєв. Вони оперують хворих з різними недугами. Раніше їхні колеги за багато з них не бралися – направляли в обласну або столичні лікарні.

Максим Улько та Олександр Драга

– Операції бувають планові і позапланові. У кожного хірурга своя методика, залежно від хвороби і стану організму тих, хто лягає на операційний стіл. Для цього кожного пацієнта обстежують. А завідувач відділення інтенсивної терапії Валентин Григорович Радченко ретельно підбирає наркоз. Я ж готую відповідні матеріали, ліки, інструменти тощо. Щоб по потребі лікаря-хірурга негайно надати все, що потрібно. Буває, й двом хірургам, коли вони роблять комбіновані операції, – розповіла Світлана Феденко.

Того дня операція не була запланована, і сестра медична операційна думала, що зміна пройде спокійно. Підготувала усе необхідне. Аж телефонує Максим Улько з поліклініки, де проводив прийом хворих.

– Світлано Володимирівно, зараз із приймального відділення поступить хворий у тяжкому стані. Будемо негайно оперувати, – сказав Максим Миколайович і за лічені хвилини прибув у операційний блок. Світлана Володимирівна знала, що потрібно для такої операції (коли хворий постраждав від вибуху газового балона) і швидко усе підготувала. Складна операція тривала довго. Проте і лікар, і медсестра зробили все на високому професійному рівні, аби вона пройшла без ускладнень. І чоловік, який навіть не сподівався на повноцінне життя, має його. Як таке забезпечив лікар високого класу Максим Улько з сестрою операційною Світланою Феденко. І не одне життя, і не від однієї біди.

Були і два інші випадки: жінка і хлопчик постраждали від укусів собак. У першому – передпліччя. У другому – голова п’ятнадцятирічного підлітка з Броварів, що гостював у дідуся і бабусі у Носівці. Потерпілим Максим Миколайович надав усю необхідну допомогу. А ще – чоловік упав з велосипеда. Покалічив руку. Проте до лікаря-травматолога вчасно не звернувся, а лише тоді, коли вже пішло загноєння рани. Почалися серйозні проблеми через халатність і байдужість пацієнта. Прекрасний хірург-травматолог Максим Улько негайно його прооперував. Цей і подібні випадки потребують неабиякого вміння і знання як від лікаря, так і від сестер хірургічних, аби складні операції провести якісно, без ускладнень. І щоб післяопераційний період пройшов на високому фаховому рівні.

Максим Улько: «Легше оперувати, коли операційна сестра вміє фахово допомагати»

– Наскільки ж мені легше і швидше пройти шлях від операційного блоку й палати до виписки хворого з лікарні, коли він зможе нормально жити і працювати, якщо оперую з такими сестрами хірургічними, як Світлана Феденко. Для неї головний обов’язок – відповідати головою. На її робочому місці все стерильно та чисто. Всі медикаменти та інструменти під рукою хірурга, яка б не склалася ситуація.

Перев’язка – це не просто взяти марлю і все. Це робота, яка потребує великої підготовки. Тобто зробити якісне прибирання в операційному блоці, підготувати інструменти і матеріал, щоб він був стерильний. Все це Світлана Володимирівна, як і її колеги, робить бездоганно. Мені імпонує те, що вона ще й сестра медична фізіотерапевтична. На прохання хворого може зробити йому масаж досить професійно. А ще спілкується з пацієнтами, бо лікарям буває ніколи це робити, а запитання бувають. Але тільки у межах своєї компетенції.

І медичні маніпуляції бувають різні. Іноді обмежуються звичайним накладанням пов’язки. Але трапляються і складні випадки, що потребують і досвіду, і вміння. А цього Світлані Володимирівні не позичати. І тут вона виконує все блискуче. Подивишся – і приємно стає, що зроблено все так, як необхідно, – говорить Максим Миколайович Улько.

Такої ж думки про Світлану Феденко і його колеги Олександр Драга, Руслан Шульга та Микола Хіняєв. А вона задоволена, що працює з такими лікарями-хірургами, які на периферії роблять операції досить високого професійного рівня, рятуючи лікарню від закриття.

Микола КОХАН, фото Василя Оксимця