|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 13:24 | 04.23.2026

Танки рашистів побачив з перших

Останні 6 років Андрій перевозив жителів Чернігівщини залізничними шляхами. З початком війни довелося вийти з кабіну потягу та перейти у окопи.

1atroСьогодні цей мужній чоловік він - військовий тероборони, а ще 4 місяці тому був помічником машиніста на пасажирських поїздах та електричках. Згадує:
"Ввечері 23 лютого, потягом прямував по маршруту Славутич - Семиходи, забирали зміну працівників ЧАЕС. На зворотному шляху ми помітили, що біля переїздів ховалися цілі колони ворожої техніки. Задля свого маскування рашисти знеструмили цілі села, нехтуючи залізничними інструкціями та безпекою людей, вони прибрали підсвітку переїздів та звукові сигнали, попереджуючі про потяг. Вже тоді я відчував шалене напруження, дивлячись на ці численні колони танків".
24 лютого Андрій отримав повістку, і хоча на професію машиніста є бронювання, без вагань пішов воювати. Захисника розподілили до підрозділу ТРО. Оскільки робота залізничника вимагає особливої пильності та підвищеної відповідальності, все це допомогло військовому швидко адаптуватися у підрозділі територіальної оборони Чернігова.
Першим бойовим завданням взводу було - охороняти підступи до м. Чернігова на одному з напрямків. Потім лінія фронту поступово наблизилась і до них. Бували і важкі моменти, деякі побратими отримували поранення, але все одно впевнено стояли на зайнятих позиціях, бійці не злякалися та виконували накази командира роти, до якого мають особливу повагу.
Як згадує захисник, на  одній ділянці оборони російські окупанти декілька разів намагались прорватись силами диверсійно-розвідувальних груп і кожного разу відступали з втратами. Оборонцям Чернігова дуже допомагало знання місцевості і постійне змінення маршрутів патрулювання та спостереження. Зараз до цього всього додався ще й бойовий досвід.
Через агресію окупанта прифронтові залізниці зараз у досить скрутному становищі. Десь не вистачає деталей, десь рук. Залізничники докладають всіх зусиль, щоб за можливості перевезення продовжувалися. Але захисник переконаний, що ми обов‘язково переможемо і все відбудуємо. Українці незабаром знову будуть посміхатися, насолоджуючись краєвидами вільної України з вікон поїзду, яким з такою самою щирою усмішкою керуватиме залізничник-тероборонець Андрій.

Схожі матеріали (за тегом)