Захмарні ціни на пальне та добрива ускладнюють цьогорічну посівну. Більшість аграріїв не поспішають із закупівлями, а деякі навіть змінюють структури посівів, віддаючи переваги менш витратним культурам. У ТОВ «Плиски Агро» прогнозують, що поточний аграрний рік за складністю буде приблизно такий, як перший рік війни. Втім, доки на полях не зійшла вода, господарство має можливість чекати, сподіваючись на зниження закупівельних цін на добрива та пальне. Про роботу агропідприємства, яке обробляє 5 тисяч гектарів поблизу села Плиски Ніжинського району, говоримо з його власником Валерієм Новицьким.

Валерій Новицький на елеваторі

– Поточний рік буде складним, – прогнозує аграрій. – Не думаю, що порти повністю перекриють, як це було у 2022 році, але буде складно. Зрештою, порти навчились працювати навіть під ракетними ударами.

– Це про стійкість. А як щодо вас? – цікавлюсь у власника підприємства. – Адже осінь була дуже не простою для агросектору: у декого ще й досі соняшник, соя і кукурудза стоять на полях.

– Осінь була дійсно складною, і не лише через погоду, але й через усі ті виклики, які пов’язані з війною. Зрештою, ми знайшли вихід: майже п’ять тисяч тонн кукурудзи ми возили сушити аж у Кропивницький. Звісно, це все – додаткові витрати, але що робити?

– Чи можете вирахувати, як це вдарило по рентабельності?

– Рентабельність зараз важко обрахувати, бо скаче курс валют і ціни нестабільні. Але ось така проблема: увесь лютий наші зерновози простояли, бо були сніги, морози, і ворог бив по портах. А лютий – це той місяць, коли йдуть закупівлі всього необхідного на посівну. Ми цього всього закупити не змогли, оплатили тільки певну частину. Наступна біда – подорожчала солярка, нам у опті мережа ОККО вже пропонувала 83 гривні за одну літру. На заправках ціни нижчі, оскільки антимонопольний комітет змусив мережі переглянути ціни для населення. У мене складається враження, що ціна 83 – це різниця вроздріб, яку повісили на підприємства, оскільки за якими цінами купує пальне бізнес – уряд та антимонопольний комітет не надто цікавить.

Директор «Плиски Агро» Валентин Бідний та власник компанії Валерій Новицький

– Багато треба солярки?

– Солярку ми купуємо на два основні напрямки: польові роботи і вивіз збіжжя зерновозами. Наразі склалася патова ситуація: немає солярки для зерновозів, які могли б вивезти зерно, за яке нам би заплатили гроші і ми могли б купити солярку. Замкнулось коло. Який вихід із нього, коли вчора ми купували дизель по 54, а сьогодні по 83? Що робити, коли на 60 відсотків зросла вартість пального? Чекати! Завтра може все змінитись, проте може й не змінитись. Ціна 83 гривні за літр – мені так здається, що це пікова ціна, 100 гривень за літр навряд чи буде. Гадаю, що спекулянти, які хотіли, вже заробили і відігрались. Що стосується нашого господарства, то ми поки що у підвішеному стані, чекаємо, чим вся ця історія закінчиться. Добрива, як відомо, теж піднялись. У цей час ми мали контрактуватись, але зараз, повторюсь, все у підвішеному стані. Тому чекаємо.

– Довго так зможете чекати?

– Доки сніг лежить на полях, критичної ситуації немає. Щодо вивезення зерна – так, зараз мав бути період, коли зерновози не зупинялися, але вони просто стоять. Я не знаю, що буде, коли я завантажу машину, відправлю її в рейс, а виявиться, що на ОККО немає солярки. Ну, зупиниться посеред України – і що мені з цим робити?

– У Вашого підприємства власні зерновози, наскільки своя логістика дозволяє економити?

– Зерновози себе досі не окупили. Теоретично це мало б бути окремим видом діяльності – купили ми їх тому, щоб мати можливість вивозити зерно. Вони у нас працювали на собівартості, зараз це вже не собівартість, а збиток. Ми просідаємо за рахунок вартості солярки, оскільки вона складає значну частину витрат. До того ж наші дороги в жахливому стані, практично з кожного рейсу машини проходять через ремонтну станцію. В мене нещодавно два двигуни на «MAN» накрились, це теж немаленькі гроші.

– Куди інвестуєте?

– Інвестуємо в техніку. Ось скоро мають привезти новий навантажувач «Manitou», ми також купили дві нові сівалки, два «джондірівські» оприскувачі, пару борін, розкидачі з диференційованим внесенням, минулого року купили комбайна «New Holland» з усім комплектом жаток. Одним словом, підтягнули по техніці все, що нам було необхідно.

Новий оприскувач - інвестиції, без яких не можна

– Скільки зараз людей працює у Вашому господарстві?

– На підприємстві 121 працівник. Декого забрали армію, декого ми не змогли забронювати, бо не вистачало відсотків, тому ті працівники йшли, а на їх місце шукали нових. Ми намагаємось робити так, щоб складні ситуації на людях не відобразились. Завдання скорочувати кількість працівників не стоїть, але стоїть завдання підштовхнути їх до того, щоб вони ставали спеціалістами більш широкого діапазону.

– З тими, кого забрали в армію, підтримуєте зв'язок?

– Постійно! І зв'язок підтримую, і підтримку усім одинадцятьом мобілізованим працівникам надаю. Оскільки хлопців вивели зі штату, то я щомісяця особисто від себе плачу грошову допомогу, перекидаю власні кошти кожному на карту. А вони надсилають мені повідомлення про те, що живі та здорові. Крім того, ми також допомагаємо Збройним силам України. До районної військової адміністрації надходять запити від військових частин. У Ніжинському районі є група аграрних підприємств, яка визначилась з участю у цій програмі. Координує процес районна військова адміністрація, якій надходять запити від військових частин, а РВА розподіляє їх по підприємствах. Таких підприємств не менше 17-ти. Переважно це господарства, де власники живуть і працюють тут.

– Зараз з’являється все більше скупщиків земельних паїв. У південних районах Чернігівщини ціна за один гектар доходить до 3-4 тисяч доларів. Чи готові Ви до таких викликів?

– Питання дуже актуальне, але треба розуміти важливий момент: ми сьогодні чуємо й бачимо, як окремі люди, використовуючи власне службове становище, незаконно збагачуються, отримуючи величезні суми хабарів. Не всі ховають ці гроші під подушки, дехто намагається їх легалізувати. Один із способів такої легалізації це купівля землі. Всі розуміють, що у перспективі земля буде дорожчати. Однак ми не можемо конкурувати з цими людьми, бо нам ці гроші не впали з неба і ми не отримуємо кредит на сто років уперед. У нас є щоденні витрати, щоденні ризики, і в нас немає такої можливості, щоб ці гроші витягнути з землі, яку ми і так орендуємо і в яку треба, окрім всього іншого, вкластись. Якщо я бачу, що є якась захмарна сума навіть за оренду землі, то розумію, що це не про бізнес і не про рентабельність, це – узаконення незаконних коштів.

Доки лежить сніг, є час на очікування

– Будете якимось чином змінювати структуру посівів у зв’язку з подорожчанням пального, добрива, засобів захисту?

– Ні! Структура посівів залишається такою, як і планували: озима пшениця, ріпак, соняшник і кукурудза. Витрати на гектар досить високі, і добрива – це та позиція із всіх витрат, яка дає максимальну ефективність. Тому понести всі інші витрати і не покласти добрив це як вистрелити собі в ногу. Не можеш? Краще посій менше, але внеси необхідну кількість! Як каже мій знайомий, краще з’їсти три маленькі шматочки торта, ніж вдавитись одним великим.

– Яке зараз головне завдання Вашого господарства?

– Зробити все своєчасно. Щоб вижити, треба робити все вчасно. Війна – страшна річ, але вона всіх нас виштовхнула із зони комфорту і змусила думати.

Віталій НАЗАРЕНКО