«Борзна Комунальник» доводить на власному прикладі, як комунальне підприємство може не лише працювати на громаду, але й бути прибутковим та самодостатнім. Прибирання й благоустрій території, вивезення сміття, викачка нечистот, водопостачання та водовідведення, а ще будівельні, ремонтні та сантехнічні роботи – все це лише про одне підприємство Борзнянської міської ради. Керує господарством організатор від Бога Володимир Курінський. Отримавши в руки збиткове підприємство, він зумів вивести його на рівень рентабельності та сформував трудовий колектив, якому позаздрять у багатьох великих містах.

Новенький грейдер господарства

Сувора і сніжна зима вдарила по кишені борзнянських комунальників. У дні великих снігопадів працівникам КП «Борзна комунальник» доводилося гарувати по 23 години. На розчистку снігів залучали аж вісім одиниць транспортних засобів. Основні роботи – Борзна, Забілівщина, Кинашівка та Шаповалівка. Чистили комунальники громади і державні дороги, адже школярам треба їхати на навчання, а чекати, доки приїде балансоутримувач, можна й до другого пришестя. По селах громади дороги чистили фермери та агрокомпанії. Воно й правильно, бо, маючи в обробітку великі масиви землі, гріх не почистити дороги, де працюєш. Втім, це, як то кажуть, вже парафія місцевих старост.

Головна розчистка - за грейдером

Т-25 чистить вузькі вулички

«Ця зима була дуже важкою для нас і фінансово вдарила по господарству, – каже про бюджетні перипетії негоди директор КП «Борзна Комунальник» Володимир Курінський. – Бувало, що в день по тонні солярки йшло на розчистку снігу. А це – під сто тисяч збитків!».

А ще ж, крім солярки, – і премії працівникам, які працюють понаднормово. У Курінського таке правило: ніякої зрівнялівки, хто працює – той заробляє! Та й додаткові вихідні ніхто не скасовував. Головне, аби був порядок.

Тракторист Олександр Сущенко працює на маленькому «Білорусі». Каже, техніка проїде там, де не проїдуть великі трактори. Взимку це вузькі вулички, а в інші пори року косить траву, підгрібає листя, вивозить сміття.

Наразі у комунгоспі Борзнянської міської ради працює 58 спеціалістів. Це, якщо брати з селами. На комунальниках лежить буквально все: вода, нечистоти, благоустрій, пожежна охорона по селах тощо.

Володимир Володимирович на посаді працює третій рік. Коли йому передали в руки господарство, то на ньому був лише один КВЕД і майже мільйон боргу. З техніки – одні недобитки. З них золоті руки спеціалістів зробили те, що могло рухатись і працювати. За пів року підприємство вже показало свій перший прибуток – 600 тисяч гривень. У міській раді побачили, що комунальне може не лише просити гроші, а й заробляти. Замість одного КВЕДу з’явилось 25, а під них – і спеціалісти різних профілів.

– Золотий колектив, – з гордістю про підібрані кадри говорить директор КП.

Пишатися насправді є ким і є чим.

Валерій Дубовик, наприклад, зібрав трикубового асенізатора з рами. На вигляд це – «ЗІЛ», а насправді – витвір гаражної майстерності.

«Кабіна на ньому нова, коробка, радіатор, інтеркулер, гідравліка – все нове. Двигун з МАN, турбіну купили італійську. Все це – ручна збірка, таких ніде немає», – каже механік-самоучка.

Цей асенізатор прослужить громаді не один десяток років і заробить не одну тисячу гривень.

Куди не зазирни – всюди видно підхід господаря. Взяти хоча б гідравлічний верстат-дровокол – незамінна у наш час річ.

Механік Леонід Дорошенко та тракторист Віталій Усенко розповідають, що працює агрегат як від електромережі, так і від бензинового двигуна. Продуктивність вражає: машину дров, а це шість складометрів, дві людини переколюють за годину-півтори!

«Коли є світло, працюємо на електроенергії. Як немає – заводимо двигун. Чотирилітрового бачка вистачає на дві машини дров. Штука така, що зачепив – і поїхав куди треба: хоч у ліс, хоч комусь на господарство», – хвалить дровокол Леонід Дорошенко.

– Навіть у Чернігові хорошого механіка чи сантехніка зараз найти важко. Як у відносно невеликій Борзні вдається мати такі кадри? – не стримуючи цікавості, звертаюсь до Володимира Курінського.

– Це як розкажи, так і тих заберуть, – посміхається у відповідь. – Бережу, як зіницю ока, бо кадри вирішують все! В мене столярі, будівельники, сантехнік – всіх бронюю. Усі працюють ідеально. Як треба – хоч вночі, хоч у негоду виходять. Це ж комунальне підприємство, всі це розуміють.

Прості слова про розуміння, та не просто все це утримувати і керувати. Втім, здається, що Володимиру Курінському вдалося те, чого не вдалося багатьом: вивести комунальне підприємство у невеликій громаді депресивної Чернігівщини в рентабельні. За якихось три роки в КП «Борзна Комунальник» радикально оновили склад техніки.

Оновлення 2025 року - 140-сильний трактор ЮТО

І ці придбання – не лише за гроші громади, а й у складчину: частину виділяє міська рада, частина – зароблені гроші комунальників. Тут працюють на перспективу, поступово доводячи склад техніки до ідеального. Проте, як каже Володимир Володимирович, головне – це не техніка, а люди. Золоті люди сотенного містечка Борзна.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора