Важливу сторінку в історію хірургії Носівської міської лікарні імені Федора Яковича Примака вписує високофаховий лікар-хірург, лікар УЗД Руслан Валентинович Шульга. Його шлях в медицину, що став успішним, розпочався у Ніжинському медучилищі, де отримав спеціальність – фельдшер. Завідував медпунктом у селі Кіровка (нині – Наумівка), надаючи його мешканцям кваліфіковану медичну допомогу.

Зі світилами оперувати починав, хорошим хірургом став

Але хотілось, щоб ця допомога була вагомішою та конкретнішою, тому наполегливо навчався в Українській медичній академії. Обравши хірургію, інтернатуру з її освоєння Руслан Шульга проходив в обласній лікарні. Багато чого під час складних операцій навчився у відомих тодішніх хірургів, завідувачів відділення, заслужених лікарів України Володимира Дишлюка (оперував і лапараскопом) та Бориса Іванова, Василя Єрмака. А в онкодиспансері – у хіруга-онколога Івана Єрка з села Плоске на Носівщині.

Тому з великим багажем теоретичних знань та практичних навичок 25 років тому розпочав оперувати в Носівській ЦРЛ. Якісно робив та робить операції різного профілю, від простих до складних: апендицити, кили, жовчнокам’яна хвороба, шлункові кровотечі, виразки шлунку, спайки черевної порожнини, запалення підшлункової залози, варикози, тромбофлебіти тощо. Немало екстрених, коли треба в найкоротші терміни прийняти правильне рішення, аби оперативне втручання пройшло без ускладнень. Важливим є і період реабілітації, коли хворий стає на ноги. Впевнений, що буде жити та працювати. Таких випадків у Руслана Валентиновича – безліч.

Комбіновані операції – позбавлення одночасно двох хвороб

Хірург високого класу бере участь і у мультидисциплінарних операціях – скажімо, з урологом або гінекологом. Зокрема, не одна була з кандидатом медичних наук, доцентом, заслуженим лікарем України, лікарем-урологом з ДТ «Інститут урології», вихідцем з Ніжина Андрієм Бойком. Той оперував у Василя Довгого онкозахворювання нирки, зберігши при цьому її частину. А Руслан Валентинович – двосторонню пахову грижу великих розмірів. І разом блискуче зробили дві операції.

Руслан Шульга оперував Людмилу Шовкун щодо жовчнокам’яної хвороби. А гінеколог видаляв кісту з трьома літрами рідини, котра могла б лопнути. Оперували глибокої ночі. Спільна операція пройшла вдало. Не одна була така та подібна, коли час був на вагу золота, і Руслан Валентинович із колегами використовував його сповна.

Зокрема й коли недавно оперував Миколу Дідовця з села Володькова Дівиця. Чоловік нажив виразку шлунку, яка перейшла в хронічну форму з частими загостреннями. Але, мабуть, не лікувався, до сімейного лікаря не звертався. І ось з’явилися такі болі, хоч на стіну лізь. Викликали «швидку допомогу». А в лікарню – Руслана Валентиновича. Побачивши за допомогою УЗД перфорацію, досвідчений хірург вдало зробив операцію при виразці шлунку, і життя людини було врятовано. Йому асистував завідувач хірургічного відділення Олександр Драга.

Олександр Васильович і Руслан Валентинович часто разом стають за операційний стіл. З півслова розуміють один одного. Оперують і травматолог-ортопед Максим Миколайович Улько та уролог Микола Олександрович Хіняєв, який пішов дорогою батька Олександра Миколайовича, що був хорошим лікарем-урологом, лікарем УЗД двох вищих категорій, залуженим лікарем України.

Руслан Валентинович робить операції на високому фаховому рівні. Підстава для цього – досвід та майстерність, що запозичив у світил хірургії. Зокрема, у прекрасного хірурга Андрія Олександровича Лінника (нині – начальник управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА).

«Андрій Лінник – школа ювелірної майстерності»

«Андрій Олександрович – геніальний хірург, який витягує хворих з того світу, робить надзвичайно складні операції. Зокрема, на підшлунковій залозі. За такі операції береться далеко не кожен хірург, бо великий ризик і не застрахований від ускладнень або фатальних випадків, – говорить Руслан Шульга. – У Андрія Олександровича цього не буває, бо золоті руки та добре серце, нагріте любов’ю до хворих. Андрій Лінник – школа ювелірної майстерності для хірургів області, і не тільки. Коли він оперував в Бобровицькій ЦРЛ, займаючи посади заступника головного лікаря та регіонального хірурга, часто робив надскладні операції і в Носівській ЦРЛ, тісно співпрацюючи з місцевими хірургами. І, зокрема, зі мною.

Пам’ятається, як я допомагав Андрію Олександровичу оперувати Максима Вертая, у котрого була гостра кишкова непрохідність. Операція тривала довго. Мене захоплювала тонка робота Андрія Лінника, що демонструвала високу професійність, багатий досвід, використання прогресивних технологій, методів, що захищають від ускладнень та тромбів. Я вважаю Андрія Олександровича надзвичайно фаховим хірургом, що успішно робить унікальні операції. Наслідую його методику їх проведення».

Аби ефективніше оперувати, слід самому й досліджувати

Руслан Валентинович – фаховий, грамотний, знаючий лікар. Скільки людей він рятував, скількох повернув у сім’ї, трудові колективи! Він переконаний, що для успіху надзвичайно важливо самому встановити точний діагноз, щоб потім визначитися з лікуванням чи оперативним втручанням, підібрати ліки та методику операції. Все це індивідуально та непросто.

Тому затребуваний лікар Руслан Шульга досконало освоїв спеціальність – лікар УЗД. Це дослідження багатьох органів: черевної порожнини, серця, щитоподібної та молочних залоз, судин голови та шиї, верхніх та нижніх кінцівок. Одне слово, з голови до ніг. Детально розписує стан того чи іншого органа, що важливо для ефективного та термінового лікування – передусім при виявленні онкозахворювання.

Скажімо, був такий випадок. Руслан Валентинович біля вушної слинної залози у хворого зафіксував мізерну пухлину. Запропонував чоловіку зробити МРТ, яка не підтвердила наявність новоутворення. Порадив звернутися в Інститут раку, що в Києві. Онкологи підтвердили висновок, зроблений Русланом Шульгою, який працював і лікарем-онкологом, проводячи прийом хворих з тяжкою недугою. Григорія Кондика ефективно прооперували, бо досить кваліфікований лікар виявив рак на початкових стадіях, і таким чином людину врятували. І подібний випадок був не один. Тому в Руслана Валентиновича – велика черга запису. Але біля його кабінету немає натовпу, бо кожен пацієнт приходить на свою годину.

Надійний помічник двопрофільного лікаря Руслана Шульги – сестра медична Анна Євгенівна Вітько, яка успішно закінчила Ніжинський медичний коледж. Практику проходила в хірургічному відділенні Носівської лікарні, де і стала працювати. Добре виконувала обов’язки сестри медичної постової, доводилось бути перев’язочною, маніпуляційною, допомагати хірургам при дрібних операціях.

А коли Руслан Валентинович зайнявся УЗД, то запросив Анну до себе, оцінивши її професійність, старанність, чуйність та доброту. Тут Аня (так люб’язно її звуть) розшифровує коди, надані лікарем при дослідженні хворих, слідкує за наявністю матеріалів та антисептиків, регулює чергу тощо. Усе вона робить на совість та бездоганно.

Головним лікарем старанно працював, багато чого надбав

Оперуючи та досліджуючи хворих, Руслан Шульга шість років займав посаду головного лікаря Носівської МЛ ім. Ф.Я. Примака. Показав себе вмілим господарником, менеджером, сучасним керівником великого колективу. Насамперед, подбав про кадри, забезпечуючи їх квартирами. Наразі міська рада купила житло для лікаря-дерматолога Юлії Володимирівни Стельмах. Вона обіймає і посаду завідувача поліклінічно-діагностичного відділення.

Руслан Валентинович потурбувався і про медичне обладнання: придбали лапароскоп для проведення операцій без розрізу тіла. Об’єднаними зусиллями місцевої влади та держави за активної підтримки народного депутата України, лікаря гінеколога-онколога Валерія Зуба закупили цифровий рентгенівський апарат на два робочих місця вартістю понад 2,5 млн грн. Бо рентгенологи-техніки працювали на апараті, встановленому ще в минулому столітті.

Головний лікар плідно працював з керівниками агрофірм, підприємцями, директором заводу «Прес» Григорієм Волошиним, які зробили євроремонти в терапевтичному та дитячому відділеннях, гінекологічному та фізкабінетах (придбано нове обладнання), харчоблоці, забезпечували їдальню овочами, було відкрито денний стаціонар та приймально-діагностичне відділення.

Руслан Шульга – депутат Носівської міської ради. На сесіях піднімає важливі питання охорони здоров’я, добивається їх вирішення, щоб зберегти Носівську лікарню.

Рідний дім – щастя у нім

У Руслана Валентиновича – улюблена робота та щаслива сім’я. Дружина Алла Олексіївна – вчителька англійської мови Носівського ліцею №1. Донька Маріанна успішно закінчила Носівську школу мистецтв по класу фортепіано та вокального співу, затим – факультети іноземних мов та музичний Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. А тепер, працюючи перекладачем з біженцями та переселенцями з України в Австрії, бере активну участь у концертній волонтерській діяльності, заробляючи кошти для ЗСУ. Маріанна полонить серця слухачів академічним співом, володіючи чарівним голосом. Зокрема, виконує пісню «Матуся» на слова свого батька, написавши до неї музику. Навчається академічному співу у викладача вокалу з Польщі, котра працює у Віденській консерваторії. А син Арсеній навчається в Ніжинському медичному коледжі, здобуваючи фах фельдшера. Батько, як і донька Мар’яна, теж обдарований: грає на баяні, пише вірші. Буває, збереться щаслива сім’я, линуть музика, спів і слово поетичне. Такі собі мистецько-літературні вечори…

Балада про людей в білих халатах

Колись, за часів Гіппократа,

Родилась когорта трудяг.

Працюючих в будні і свята,

Несучих Асклепія стяг.

Минали століття...І лати

Змінились на шовк і батист,

Сміливці лиш в білих халатах

Завжди зберігали свій хист.

І славу всі мали, і злато,

А іноді голову з пліч.

Ті лицарі в білих халатах,

Що клятву тримали за клич.

Стерегли життя в медсанбатах

Під час епідемій і війн,

Сподвижники в білих халатах,

Даруючи світ теплий свій.

Й сьогодні вітаємо з святом.

Цінуючих вартість буття

Володарів білих халатів,

Що вірять в святе майбуття.

Спасибі, що так от завзято

І в ніч, і в білесенький день,

Спасителі в білих халатах

Співають цілющих пісень.

* * *

Коли ріка життя стікає

Й душа до янголів спішить,

Вони з своїх сердець сплітають

Канат, щоб втечу зупинить.

Коли полин давлюче грає

У полонині за грудьми,

Вони цілющим водограєм

Нектар дарують чарівний.

Коли нова зоря світає,

Й від сонця стогне, мов ведмідь,

Їх плач весь світ перевертає

В червону полум'яну мідь.

Коли омар все вщент зжирає

Й сметанним воском вже блищить

Вони останній круг спускають,

Щоб хвильку щастя відбілить.

Вони колодязь сильний мають

Непереможної роси.

Вони із донорського краю,

Святі мужі у всі часи.

Руслан ШУЛЬГА

Микола КОХАН, фото Василя Оксимця