Над Комарівкою розлився великодній передзвін, але цьогоріч він звучав інакше: чистіше, рідніше. Вперше свято Перемоги життя над смертю громада зустрічала з українською мовою на вустах священника.

Сум і біль знову зібрали Бобровицьку громаду разом, щоб віддати шану полеглому Захиснику України.

У Бобровиці жителі громади попрощалися із Героєм Артемом Федоровичем Кожухівським.

У День Героїв біля Катерининського кафедрального собору в місті Чернігові відбулося урочисте відкриття меморіального знаку на честь українських військовослужбовців, які загинули під час російсько-української війни.

Їхні безсмертні портрети виставлені на алеї двома шеренгами на шляху до пагорба, де височіє обеліск Слави. Спорудили священну алею недавно, але море сліз уже виплакано тут від рідних, що часто приходять сюди, щоб вгамувати душевну рану від нестихаючого сердечного щему, поговорити із синочком, коханим чоловіком чи найкращим у світі татусем.

Увічнили пам'ять загиблих воїнів-земляків, які віддали своє життя за волю та незалежність України. На алеї розмістили конструкції з портретами полеглих захисників Новгород-Сіверської громади.

Невимовний біль тягарем ліг на плечі нашого народу. Тож і 12 квітня на площі Бобровиці учасників траурного мітингу не радував навіть прекрасний сонячний весняний день. Вони тихо плакали разом з небесами й рідними загиблого воїна сержанта Олександра Олександровича Шакуна.

Сержант Ковтяга Анатолій Павлович, 20.01.1974 р. н., стрілець-снайпер, у перший день повномасштабного вторгнення був призваний на військову службу по мобілізації. Під час зачистки позицій поблизу населеного пункту Солодке Волноваського району Донецької області, 14.03.2024 року загинув у результаті обстрілу з боку противника.

Молодшому сержанту Миколі Григоровичу Ульянченку 20 лютого виповнилося сорок років, а 9 березня, цього ж 2024 року, ювілейна дата закарбувалася в його земному житті назавжди.

Політичні інтриги та інсинуації навколо Свято-Феодосіївського храму в Коропі не вщухають, а навпаки розгортаються новим витком.