У перший день календарного літа головну площу Бобровиці «окупували» дітки з батьками, бабусями й дідусями.

На святковій площі

Причому дітки на своєму святі були не стільки глядачами, як безпосередніми учасниками святкової програми. У одну сотню не вбереш юних співаків, танцюристів, музикантів, акробатів, художників на вимощеній площі. Кожна дитина, що була на святі, одержала солодкий подарунок від місцевої влади.

Були й персональні нагороди теж із подарунками

Характерне це свято й тим, що організатори повністю приурочили його діткам – без ніякої там виїзної торгівлі, без піару титулованих дорослих з клятвами про «любов і турботу» за дітей. Просто святом з дитячою самодіяльністю допомогли діткам відірватися хоч на день від думок про страхіття війни, яку щоденно показують по телебаченню, а дехто вже й жив під канонадою вибухів.

Юні художники

Задоволені подарунками

Найменші танцюристи

Танок від старшеньких

З акробатикою

Цікаво, але й тривожно

На руках і плечах – краще видно

Подарунки роздають волонтери

Юні музиканти з учителями

На шляху до «зірок»

Цікаво, яке підростаюче покоління по всьому світу нарешті розробить критерії й вимоги до обрання лідерів націй, здатних домовлятися між собою й не затівати страхітних воєн заради досягнення ідіотичних амбіцій, верховенства над іншими народами? Яке покоління вилікує своїх поводирів від дико-звіриного інстинкту вбивати один одного, вилікує від владної наркоманії, в чаду якої й твориться страхіття, в яке зараз втягнута українська, трудолюбива нація? Від цієї чумної бійні можуть постраждати й ось оці янголятка, як і тисячі інших.

Хай мудрість в серці запалає у кожного, хто розпалює війну

Скільки мільярдів витрачається на виготовлення зброї для знищення дітей та їхніх батьків? А яке райське життя для них можна було б розбудувати за ті мільярди космічного розміру? Чи дочекається колись людство, щоб відповідь на таке риторичне запитання стала першочерговою й обов’язковою для кожної нації на планеті Земля?

Григорій ЗАГРЕБЛЯ, фото автора