Цього року село Бирине Новгород-Сіверської громади знову повторило долю часів 1918-го року. Тоді через розливи Десни та її притоки Віті ці місця виявились недоступними для радянської влади і тут зародилося власне самоуправління, яке не визнавало влади «червоних». Цьогорічні розливи знову відрізали село від цивілізації.

У далекому 1918 році у селі влада належала місцевим отаманам, які затвердили власні порядки, провели перерозподіл землі й справедливо поділили її поміж людьми. Усі питання тут вирішували колегіально, і навіть налагодили друк власних грошей. Тоді ж жителі іменували свою територію «Биринською республікою». У 1919 році влада «незалежників» впала з відходом води. Прийшли більшовики, зруйнували храми, все надбане забрали в колгоспи.

Історія повчальна, навіть з огляду на сьогодення. «Велике будівництво» нової української держави зупинилось на шляху до Бириного у вигляді недолугого дерев’яного понтонного мосту, переїжджаючи який, всі плюються. За іронією долі, цей самий підрядник нині будує укріплення та освоює бюджетні тендери.

У громаді повідомили, що через підняття рівня води в річках Десна та Віть тимчасово ускладнено проїзд до деяких населених пунктів. Для підтримки життєдіяльності організовано безоплатне (або спеціальне) сполучення за допомогою плавзасобів для мешканців сіл Бирине, Прокопівка та Підгірне. З метою безпеки та впорядкування руху плавзасоби курсують двічі на день: 07:30-9:30 та 16:00-18:00.