Стадо здичавілих корів, які мешкають на території Чорнобильського заповідника, вже стало справжнім символом і живою легендою цієї місцевості. За результатами спостереження, фахівці заповідника нарахували 12 голів: 6 дорослих корів, 2 телят і 4 бичків. Попри складні погодні умови – морози, глибокий сніг і обмежену кормову базу – тварини перебувають у доброму фізичному стані. Вгодованість оцінюється як задовільна й навіть добра, що свідчить про їхню високу адаптацію до життя в дикій природі. Щоправда, стадо не має приросту. Дехто з експертів припускає, що причиною цього є інбридинг (близькоспоріднене схрещування), і натякає, що стаду потрібна свіжа кров.

Здичавіле стадо живе посеред лісів та запустілих сіл. Поруч із коровами мешкають й інші види тварин, зокрема й хижі. Фахівці Чорнобильського радіаційно-біологічного біосферного заповідника під час патрулювання місцевості помітили на снігу сліди від лап чотирьох вовків, які приходили впритул до стада. Втім, тварини виявилися не такими вже й беззахисними. Один із биків після цього пішов по вовчих слідах, очевидно, перевіряти територію та продемонструвати свою силу. Справжній охоронець і беззаперечний лідер!

Працівник заповідника Олександр Боровський має 30-річний стаж роботи в зоні відчуження. Помітив, що склад стада змінився, змінився і його вожак.

Колишні велетні-вожаки, які носили імена, співзвучні з президентом США Дональдом Трампом та лідером Китаю Сі Цзіньпіном, втратили своє домінування та зникли. Причини загибелі биків невідомі. Натомість новим лідером стада чорнобильських корів став найнахабніший самець, якого назвали Корогодом на честь місцевого природоохоронного науково-дослідного відділення.

«Дикі бики Чорнобиля. Здається, перезимували, хоч і не всі. Мабуть, пам'ятаєте, що на зміну бику Трампу прийшов Сі зі своїм другом. Обидва були велетні. Найбільш нахабний бик – Корогод. Дуже хотілось, щоби його доля не була такою, як в Трампа і Сі», – йдеться в дописі етнографічного музею «Древлянське село».

Бик Корогод, мабуть, почув суперника. Були моменти, коли він роздумував, а чи не ковирнути рогом

Пан Олександр – хлопчик немаленький, і на його фоні Корогод ну зовсім не страшний. До Боровського бик ставиться з помітною повагою, не гребує підгодівлею свіжим хлібом.

Харчуються здичавілі корови самостійно, без будь-якої допомоги: розгрібають сніг мордами, дістаючи суху торішню та зелену траву. Із гілкового корму особливу прихильність вони виявляють до бузку. Ночує стадо у закинутому хліві, який став для них природним прихистком від вітру, снігу та морозів.

Диких корів ентузіасти етнографічного музею «Древлянське село» напівжартома називають флагманським видом. Все через те, що корови, які розгрібають сніг мордами, фактично стрижуть газони. Отож екологічними послугами корів користуються й інші види травоїдних, зокрема зайці, яким щастить скуштувати молодої трави.

«Корови розгрібають сніг мордами і їдять суху і зелену рослинність. Цей вид важкий, і довго на трьох ногах встояти не може, тому корови сніг не копитять», – пояснюють спеціалісти.

Задля того, щоб чорнобильські корови стали відокремленим видом, має пройти щонайменше 40 років. Оскільки вид, пояснюють спеціалісти, – це коли вже існує репродуктивна ізоляція. А ці здичавілі корови/бики ще здатні мати репродуктивних нащадків з домашніми корівками.

Цю "квартиру" у чорнобильських корів «віджали» дикі коні

Загалом перспективи перезимівлі виглядають позитивними. Та й до весни залишилося не так багато. Саме ж стадо, як зазначають співробітники заповідника, стабільне за чисельністю – двоє народилось, двоє зникло. Куди – інформація відсутня. Версії ніхто озвучувати не береться, однак прозоро натякають на таке явище як інбридинг (близькоспоріднене схрещування), яке може стати проблемою через деякий час. Фахівці зазначають, що запобігти негативним проявам інбридингу можна, підселивши в стадо корів зі свіжою кров’ю. Втім, для видового відокремлення чорнобильських корів, очевидно, потрібно буде більше часу, ніж 40 років.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото фахівців Заповідника та етнографічного музею «Древлянське село»