Звичне спричиняє певну форму сліпоти. Так, коли око замилюється у потоці інформації і побутових клопотів, ми перестаємо бачити дивні, унікальні риси того, що нас оточує: ніжні хрестики бузку чи фактуру водного плеса. Мистецтво – це оповідь про недооцінену красу. Для мого тата, Миколи Гайдука, головним натхненням була Чернігово-Сіверська земля. Про неї він все життя розповідав через фарби та смальту, про неї всі його думки, чуття і твори. Роботи тата допомагають мені відчути свою власну культурну ідентичність та причетність до глибокого культурного коріння нації. Без зайвого пафосу та авангардних експериментів, Микола Гайдук тактовно, з любов’ю розкривав непримітні для глядача особливості культурного коду Чернігово-Сіверського регіону – у цьому я певна не тільки як дочка, а й як культуролог.