«16 травня ввечері мій син сказав, що йде на війну, а наступного дня ми його провели. Він готувався – з початку широкомасштабної, а пішов до військкомату, тільки-но йому виповнилося вісімнадцять. Про все це ми дізналися згодом…»

В День Соборності України 27 військовослужбовців з Чернігівщини, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, були відзначені державними нагородами. На жаль, більшість – посмертно.

У Ніжині відкрили меморіал на честь загиблих захисників України, в центрі якого – пам’ятник загиблому солдату, Герою України Олександру Мацієвському, якого росіяни цинічно розстріляли після слів «Слава Україні!». Страту героя окупанти зняли на відео і виклали його в Інтернет.

Народився солдат Сергій Парубець у Славутичі Київської області, там і школу закінчив. Потім навчався в Київському вищому професійному училищі залізничного транспорту на електромонтера контактних мереж. Певний час працював за фахом на станції Бобрик. А коли його батьки переїхали на постійне місце проживання в село Наумівка, що біля залізничної зупинки, поміняв місце роботи – працював у Києві, потім у Броварах.

Цими скорботними словами відкрила ведуча Траурний мітинг «Вічна пам'ять Героям» на центральній площі Бобровиці. Бо земля заридала, заплакали небеса, громада проводжала загиблого Овсієнка Ігоря Вікторовича останньою земною дорогою на вічний спокій.

Ще й  воєнна доля надто жорстоко ним розпорядилася. Після закінчення середньої школи, відслужив строкову в кінці 90-х. Після служби пішов працювати, одружився, радів народженню  доці   Софійки, але щастя перервала широкомасштабна війна, на яку пішов добровольцем 9 березня 2023 року, служив навідником у механізованій бригаді. Проявив мужність і відвагу. На жаль, 25 червня 2023 року загинув у Бахмутському районі на Донеччині. 

Мужні бійці Юрій Коваль, Юрій Хуторний і Андрій Норенко загинули на початку російської агресії у 2014 році. Після повномасштабного нападу агресора на Україну, село похоронило ще двох відважних земляків – Валерія Присідька й Артема Коломійця.

У лютому 2022 року, в перші години і дні повномасштабного вторгнення, коли ворог сунув на Чернігів кілометровими колонами танків та іншої військової техніки, на захист міста стали і військові, і цивільні. Навколо Чернігова тоді були обладнані декілька позицій, які відігравали важливу роль в його обороні і утриманні.

А небо по-своєму зустріло Героя: заплакало гірко й холодно, коли побратими занесли труну з убієнним на головну площу Бобровиці.

Відважного захисника Вітчизни не розпинали на Хресті, але вірний син України, не вагаючись, наслідував подвиг Сина Божого – загинув за народ. І не загалом, а саме своїм власним тілом, власним життям закрив побратимів під час ворожого артилерійського обстрілу 21 жовтня 2023 року. Зберіг життя друзям, а сам отримав смертельні поранення.