У третю річницю визволення Чернігівщини від російських загарбників на місці так званої позиції «Клєвер» відкрили пам’ятний знак на честь загиблих військовослужбовців обласного ТЦК та СП, які разом з іншими побратимами 38 днів тримали оборону під обстрілами з артилерії, танків і літаків. Їхнім завданням було не пропустити російську армію до Чернігова та блокувати росіянам доступ до дороги на Київ.

Чим далі від фронту і бойових дій, тим більше з’являється в тилу бутафорних героїв і орденоносців. Мало того, що цих людей незаслужено нагороджують, з їх слів вже пишуть історію. Але це не стосується нашого героя.

Вони одними з перших взяли до рук зброю і кинулись стримувати ворога на рубежах наступу. Добровольці «Правого Сектору», які у лютому-березні 2022 року захищали Чернігів від переважаючих чисельно та в озброєнні регулярних російських військ, досі не мають статусу захисників міста.

Прикордонника засудили до 6 років ув’язнення за дезертирство - залишив місце служби під час боїв у Чернігові у березні 2022-го року.

Капітан Григорій Маханьков на позивний «Афганець» до повномасштабного вторгнення працював у Національному університеті «Чернігівський колегіум ім. Т.Г Шевченка» і мав свій ресторанний бізнес. Та 24 лютого він став на захист Чернігова у складі новоствореного 21-го окремого стрілецького батальйону. Під його командуванням третя рота тримала оборону біля Количівки.

Майор Сергій Довбиш служив українським миротворцем у Ліберії та ДР Конго. Захищав Україну в АТО і першу свою контузію отримав під Волновахою, біля Маріуполя.

Військовослужбовець Данило – родом з Новограда-Волинського (нині Звягель) Житомирської області. Проте напередодні повномасштабного вторгнення його разом з іншими командування перекинуло на Чернігівщину.

У перші дні війни 19-літній доброволець Ігор Бистревський рішуче пішов до військкомату. Тоді там стояли великі черги, і красивого юнака, ще зовсім хлопчину, не бажали відправляти на фронт.

2 квітня виповнилося два роки з часу деокупації Чернігівщини та Київщини від російських військ. Спільними діями Сил оборони, добровольців, волонтерів та місцевих жителів вдалося дати відсіч окупаційній армії і вибити її з Півночі.

Іван Рудика цього року відзначить 69-ліття. Втім, попри поважний вік, під час лютої ворожої блокади Чернігова Іван Миколайович робив усе можливе, щоб захистити рідне місто, – коригував вогонь по русні, підвозив боєприпаси, надавав психологічну допомогу нашим бійцям, а ще опікувався продуктами для захисників і жителів.