Українській культурі притаманно уважно ставитися до ювілярів. Інформпривід для цього інтерв’ю – ювілей у професорки, завідувачки кафедри мистецьких дисциплін (до речі єдиного у місті наукового осередку такого рівня і профілю) факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Наша розмова з Тамарою Володимирівною Скорик розпочнеться з простого і символічного водночас.

Доки європейські аграрії воюють з українською агропродукцією, препарати чернігівських науковців підкорюють європейські ринки, а науковці розширюють напрямки співпраці з потужними європейськими гравцями.

Чернігівські науковці навчились консервувати кормове вологе плющене зерно кукурудзи за допомогою пробіотичного штаму сінної палички.

Науковці Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН працюють у кількох перспективних напрямках, втілення в життя яких покращить екологію, родючість ґрунтів і допоможе аграріям значно економити на добривах.

Колись Україну називали житницею Європи, але нині ми стали не так європейською житницею, як світовою олійницею. Добре це чи погано – хто знає! Однак є в Україні науково-дослідна установа, яка плекає та розвиває унікальні вітчизняні сорти зернових, починаючи від традиційних: жита, ячменю чи вівса, і закінчуючи ринково привабливими твердими сортами пшениці, які гідно конкурують з іноземними аналогами.

Вітчизняна наука не живе, а існує в реаліях важкого сьогодення. З часу проголошення незалежності України фінансування наукових установ відбувається за залишковим принципом. Де це бачено, щоб в аграрній країні вчені, які відповідають за аграрну науку, отримували заробітну плату на рівні прибиральниці?

Щорічно в третю суботу травня в Україні відзначається професійне свято – День науки.