Два століття тому на стику історичних Бахмацької, Борзенської та Сосницької сотень посеред лісу та боліт нащадок запорізьких козаків Аверкій Володько із плетіні, кізяка, глини та соломи збудував першу мазанку. Так виникло поселення, назви якого немає на картах, але яке знають в народі як Аверків хутір. Унікальність цього місця полягає в тому, що воно є родовим – з часу заснування тут постійно й безперервно мешкали нащадки роду Аверкія Володька. 62-річний Олександр Володько представляє п’яте покоління, яке живе на Аверковому хуторі. Він же фактично є хранителем домашнього вогнища та давнього козацького роду Володьків.