Існує твердження, що друзів у людини багато не буває. І що у зрілому віці не заводять нових друзів – товаришуєш із тими, яких знаєш ще з юності, котрим довіряєш уже давно. Але кожне правило цікаве тим, що має прекрасні винятки: раптом життя дарує тобі неочікуваний подарунок, посилає у твою долю людину, з якою хочеться спілкуватися. Бо вона – Особистість. І ти з нею – неначе однієї крові, одного духу. І ця людина стає для тебе справжнім другом.

Бойова медикиня, доброволець батальйону «Айдар», а згодом – військовий медик 128 батальйону Тетяна Борисенко, відома для більшості як «Мама Таня», пройшла Майдан, війну та жахливий місяць полону у 2014 році. Пережила тортури та катування, але залишилася незламною. А коли почалося широкомасштабне вторгнення, «Мама Таня» знову стала на захист своєї країни. Ця жінка – не просто бойовий медик, вона – уособлення всієї України, її сили, міці, мужності та витримки.

У Чернігові сьогодні, 25 жовтня, у сквері ім.М.Попудренка відбулась церемонія покладання квітів до меморіальної стели «Герої не вмирають». Участь у ній взяли керівники міста й області, діти та рідні загиблих героїв, представники державних установ і громадських об’єднань, військовослужбовці, ветерани АТО/ООС, громадськість.

Олена Володимирівна Белеванцева – білоруска, яка вже десятки років мешкає в Україні, в нашому Чернігові, який давно став для неї рідним. Вона – артистка розмовного жанру обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, відома та шанована людина на Придесенні. На жаль, війна на сході Батьківщини забрала життя її сина – Володимира Близнюка, білоруса, який у 2014-му добровольцем пішов на фронт і героїчно загинув, захищаючи свободу нашого народу та незалежність Української держави.

Нещодавно варвинський волонтерський актив збирався у одній із затишних світлиць районної ради ветеранів з приємної нагоди – відтепер тут діє їх стаціонарний пункт, а старші колеги по громадській діяльності охоче прихистили у своєму приміщенні тих, хто за роки війни на сході України здійснили десятки гуманітарних виїздів до наших воїнів, гуртують і особистим прикладом надихають земляків на добрі справи.