Десятки гектарів захисних лісів – під суцільну рубку! У Варвинській громаді пасічники, депутати та керівництво б’ють на сполох – дочірнє підприємство «Варварайагроліс», що підпорядковується Чернігівській обласній раді, під чисту вирубує колишні колгоспні ліси.

Вирубкою здорових дерев займається фізична особа-підприємець із Прилук. Погодження на вирубку давали в лісозахисному підприємстві «Харківлісозахист» та Північному регіональному управлінні лісового та мисливського господарства. У лісорубній документації попенна плата (або рента) за 92 куба ліквідної деревини складає смішні 604 гривні. Але питання навіть не в ціні – ліс знищують на корню, а це – природній захист від посухи!

Ліс вивезли, а пеньки прикрили

Вивозять деревину без чипів, а пеньки прикривають гіллям. Пасічник із Варви Василь Денисенко першим забив на сполох, помітивши, як поруч із його пасікою невідомі знищують старі акації.

«Це було за селом Макушиха, де у мене стоїть пасіка, – розповідає чоловік. – Я проїжджав подивитись на медоноси, і, повертаючись однією з доріг, помітив фуру-довгомір, а біля неї – величезну купу напиляної акації. Я одразу звернув увагу на те, що торці свіжі, немає пошкоджень, дерево здорове, живе, – каже Василь Васильович. – Я зупинився, підійшов і все це діло сфотографував. До мене вийшов водій, який сказав, що він просто найнятий працівник, мовляв приїде бос і все пояснить».

У поліцію чоловік спочатку не звертався. Каже, хотів вирішити все по-мирному.

«Приїхало їх чоловік десять, – продовжує бджоляр. – Представник лісгоспу сказав, що здорові чи не здорові дерева, а вони будуть пиляти, і пилятимуть ще дві фури».

Наступного дня варвинець звернувся до селищної ради, яка досить оперативно відреагувала.

«Було засідання, і навіть на сесії підіймали це питання, – пояснює Василь Денисенко. – З’ясувалося, що лісорубний квиток у них є, тобто сказати так, що це зовсім незаконно, буде не правильно. Але що мене здивувало, так це площа випилювання: з усього лісочка, який займає близько 8 гектарів, на випилювання відвели 6,6 гектара. Тобто фактично вони планують вирубати все, що можна».

Поблизу села Гнідинці ситуація аналогічна. У лісочок перед селом заїхали лісоруби, встановивши табличку з забороною відвідування лісу, і почали випилювати здорові дерева.

«Бачте, он пеньки вони сховали під гіллям після розголосу, – показує на свіжий спил голова земельної комісії Варвинської селищної ради Павло Сліпченко. – Видно ж, що дерево живе, ніде й пошкодження немає. Ось ще один, а ось іще… Хай приїжджає прокуратура, екоінспекція й дивляться, що тут нарубали».

Депутат обурюється тому, що рубають в час, коли гніздяться птахи, і жалкує, що не взялися зупиняти це свавілля раніше.

«Ми спустили їм вирубки у Варві, а тепер вони пішли далі, – констатує Павло Сліпченко. – Цих людей хтось добре «кришує», бо ми звернулись на сесії, підключали прокуратуру, а лід не рухається. Кажуть, це дерево вони забирали і одразу ж продавали, возили попід дворами як дрова. Я спеціально їхав до Варви за цією машиною і жодного стовбура не бачив чипованого».

«Хай повернуть те, що у нас забрали»

Депутат селищної ради і директор місцевого агрогосподарства Микола Бойко пригадує час, коли колишні колгоспні ліси вимагали передати в управління обласної ради.

Микола Бойко та Андрій Смаглюк

«Я ще був депутатом районної ради і добре пам’ятаю, як обласна рада давила на нас, щоб ми передали райагроліси в підпорядкування області. Хоча здебільшого в КСП були свої лісівники, які слідкували за станом лісів, і їх ніхто не вирубував, – пригадує депутат. – Однак сьогодні склалася ситуація, коли люди, які садили ці ліси, – не господарі тут. Ліси у нас забрали, а керує ними невідомо хто. Ми будемо звертатись до обласної ради з тим, щоб вони як забрали ці ліси, так само їх і повернули».

За словами Миколи Бойка, мова не йде про якісь прибутки від лісу, бо ж на півдні їх не так вже й багато, а лише про збереження лісів і їх примноження.

78-річний житель села Гнідинці Андрій Смаглюк – маленька людина, яка підіймає глобальні питання. Чоловік мріє зберегти ліси для нащадків і каже, що вони мають захистити нас від страшної засухи, що насувається.

«Я саджав ці ліси, коли ще був школярем, – говорить Андрій Олексійович. – Брали бочку літрів на 200, одноконку, проорювали плугом, та й саджали. Таким чином у той час боролися з ерозією, засаджуючи яри та провалля. Тоді практично не треба було поливати дерева, а зараз із цим проблема, – зауважує чоловік. – Клімат швидко змінюється, на нас із півдня наступають степ та пустеля, яку можна і треба зупиняти з допомогою лісів».

Пенсіонера обурює те, що ліс рубають, а от саджати його нікому.

«Колись ледь не в кожному селі були розплідники, а зараз на ввесь район немає жодного», – каже Андрій Олексійович.

Назвали це оздоровленням

У Варвинській селищній раді показують листа-відповідь на їх звернення до КП «Чернігівоблагроліс». У ньому виконувач обов’язків директора підприємства пояснює, що це – планова санітарна рубка, а підставою для неї стало «погіршення санітарного стану лісових насаджень». Така відповідь абсолютно не влаштовує ні пасічників, ні депутатів, ні селищну раду.

604 гривні за 107 кубів деревини, з якої 88 кубів - ліквідної

«Я розмовляв з Юрієм Аландаренком (директором ДП «Варварайагроліс», – Авт.) з приводу того, що пиляють живі дерева, а він мені каже: «А я їх що, вимічаю?». Значить, їх ніхто не позначає, просто дають дозвіл на рубку, – каже бджоляр Василь Денисенко. – Тому ці ліси треба передати під охорону громаді, бо нам на місці видніше, і ми зацікавлені в їх збереженні. Мене взагалі дивує те, що суцільну вирубку здорових дерев погоджувало лісозахисне підприємство «Харківлісозахист» та Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства».

Фура приїхала по акацію

У зв’язку з цим пасічники Варвинщини збираються звернутися з колективною заявою в Міністерство екології та Державне бюро розслідувань. Місцевим екологам та правоохоронцям громадськість не довіряє. Кажуть, що з Прилук від поліцейського начальства надходила пряма вказівка екіпаж на місце не надсилати, а в Державній екологічній інспекції відповіли, що перевірки під час військового стану їм заборонили.

«Ми цього так не залишимо, – наголошує Микола Бойко. – Треба розібратись скільки їм дозволили випиляти, які саме дерева, й що фактично випиляли».

Голова Варвинської селищної ради теж схвильована тим, що відбувається.

Валентина Саверська-Лихошва планує звернуться з відкритим листом від громади до Чернігівської обласної ради і витребувати інформацію, скільки лісу планується вирубати, хто контролює вирубку, куди йде ліс і скільки коштів на цьому заробив бюджет.

«А головне – чому немає насадження лісів після вирубки, – говорить очільниця селищної ради. – Ми будемо звертатися з тим, щоб розглянули можливість передачі агролісів у власність громади».

Згідно з відкритою інформацією, зараз у підпорядкуванні КП «Чернігівоблагроліс» перебуває 182 тисячі гектарів лісів і 18 дочірніх підприємств. Питання передачі лісів неодноразово підіймалося головами громад та депутатами, однак віз і нині там, тож навряд чи у Варві почують щось нове з цього приводу.

Що стосується конкретної рубки поблизу села Макушиха, то на сайті Держлісагентства міститься інформація, що рубати ліс дозволено в рахунок заходів формування і оздоровлення лісів відповідно до завдань 2024 року. У цьому випадку йдеться про «оздоровлення» 6,6 гектарів захисних лісів твердолистяних порід дерев. В результаті так званого оздоровлення ФОП з Прилук Чала Ліна Анатоліївна заготовить 92 кубометри ліквідної деревини, за яку заплатить 604 гривні рентної плати. У зв’язку з цим не дивують економічні показники ДП «Варварайагроліс». Так, у 2022 році підприємство спрацювало в мінус 175 тисяч гривень, а в 2023 році вийшло у невеликий плюс з чистим прибутком 345 тисяч гривень. У власника дочірнього підприємства КП «Чернігівоблагроліс» прибутки значно скромніші – 2600 гривень та 6100 гривень у 2022-23 роках відповідно. Хто там каже, що після передачі комунальних лісів громадам буде гірше?

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора