У сучасних тваринницьких господарствах все більше уваги звертають на використання мікробних консервантів (силосних заквасок), що пояснюється екологічністю їх виробництва і застосування, технологічністю, ефективністю і відносно невисокою ціною. Мікробні консерванти сприяють оптимізації процесу молочнокислого бродіння у консервованій сировині, а оскільки в основі процесу силосування лежить молочнокисле бродіння, то впродовж декількох десятиліть для розробки силосних заквасок значна увага приділялась селекції молочнокислих бактерій.

За словами завідувача лабораторії пробіотиків Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, кандидата ветеринарних наук, Наталії Кравченко, найбільш популярними сьогодні є багатокомпонентні мікробні консерванти, у складі яких є декілька штамів одного виду або штами декількох видів молочнокислих бактерій, комбінації мікроорганізмів з ферментами або варіанти біолого-хімічних силосних добавок.

«Нашу силосну закваску ми виготовляємо у вигляді рідкого консерванту, який є живильним середовищем з розмноженими у ньому бактеріями штаму Bacillus subtilis з титром не менше 1 млрд бактеріальних клітин в 1 мл. Норма витрат для приготування силосу та сінажу становить 1 л на 40 тонн зеленої маси. Можлива обробка зеленої маси безпосередньо в полі на кормозбиральному комбайні через розприскувач – дозволяє рівномірно розподілити робочу суспензію консерванту по зеленій масі», – пояснює переваги вітчизняного препарату чернігівський науковець.

Експерименти, проведені у нетипових вологих умовах, продемонстрували, що втрати поживних речовин у силосі, виготовленому з використанням закваски ІСМАВ НААН були меншими, ніж у силосі, виготовленому без консерванту, особливо за такими показниками як суха речовина та сирий протеїн.

За словами співробітниці Інституту, в одному із дослідних господарств Національної академії аграрних наук вивчали вплив силосу, заготовленого з силосною закваскою ІСМАВ НААН, на м’ясну та молочну продуктивність тварин, які його отримували.

«Так, середньодобові прирости живої маси дослідних бичків на відгодівлі були на 10,8% вищими, ніж у контрольній групі, а середньодобовий надій натурального молока у дослідних групах корів був на 6,5% вищим, ніж у контролі», – каже Наталія Кравченко.

Якість розробки чернігівських науковців відзначають і агровиробники.

Директор ПСП «Пісківське» (село Піски Ніжинського району) Валерій Колоша – не лише людина, яка всерйоз займається молочним тваринництвом, а ще й кандидат економічних наук. Тож рахувати точно вміє.

«З тих пір, як багато років тому вперше застосували силосну закваску Інституту, тільки нею і користуємося, – пояснює директор «Пісківського». – Силос довго зберігається і не псується, має гарний вигляд, приємний запах і смак, лабораторні аналізи підтвердили добре збереження в ньому поживних речовин».

Валерій Колоша каже, що силос, виготовлений з допомогою закваски Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва, тварини поїдають з добрячим апетитом, відтак мають гарний та здоровий вигляд і щедро віддячують своєю продукцією. Є і ніші переваги – економічні.

«Закваска Інституту в кілька разів дешевша за імпортні консерванти, – пояснює власник тваринницької ферми. – Користуємося й іншими розробками цієї поважної наукової установи, передусім мікробним консервантом для заготівлі сінажу і консервантом для тривалого збереження плющеного зерна кукурудзи. Усі розробки чернігівських мікробіологів мають високу якість та забезпечують отримання ефекту у виробничих умовах. Ми дуже задоволені співпрацею з Інститутом і будемо її продовжувати».

Директор ТОВ імені Чкалова (Новгород-Сіверський район) Іван Лось, співпрацює в Інститутом понад 10 років.

«Дуже задоволений силосною закваскою. Силос добре зберігається, не псується та добре поїдається тваринами», – зазначає він. – Використовуючи препарат для силосу, надої підвищились і молоко стало жирнішим».

В Інституті сільськогосподарської мікробіології зауважують, що застосування мікробних консервантів є не лише важливим елементом сучасних технологій заготівлі консервованих кормів, а й сприяє зменшення втрат врожаю кормових культур та забезпечує підтримку екологічної стабільності корму.

Довідка

За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном (04622) 3-20-75, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Віталій НАЗАРЕНКО