|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 22:42 | 03.28.2024

Тут зберігаються 50 видів селекції овочів і малопоширених культур Тут зберігаються 50 видів селекції овочів і малопоширених культур

На грані виживання: через горе-інвесторів наукова станція в Крутах ледве животіє

Колосальне недофінансування та нерозрахунки за орендну плату призвели до критичної заборгованості на дослідній станції «Маяк» у Крутах.

За словами науковців, Національна академія аграрних наук України виділила лише 300 тисяч гривень на установу. Цього вистачає на зарплату лише трьом працівникам із 14, які працюють на дослідній станції. Попередні роки крутівські селекціонери виживали за рахунок оренди 300 гектарів землі, втім, минулого року, за словами науковців, їм нав’язали в орендарі фірму, яка досі не заплатила обіцяного. Важка фінансова ситуація на дослідній станції може призвести ще й до того, що селекціонери втратять існуючі сорти, адже платити за них у реєстрі немає чим.

 

«Це почалося з того, коли до нас прийшов народний депутат…»

 

У квітні 2024 року дослідній станції «Маяк» Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України виповниться 50 років. Вона була заснована як провідна наукова установа в Україні, яка займалась проблемами овочівництва – технологічними та селекційними темами. Через відсутність належного фінансування нині науковці займаються виключно селекцією на семи гектарах землі. Більше 300 гектарів попередні роки вони офіційно здавали в оренду приватним сільгоспвиробникам та отримували від того фінанси для більш-менш нормального функціонування. Принаймні на зарплату вистачало.

У цьому році, за словами селекціонерів, НААН заклала лише 300 тисяч гривень – цього вистачає на зарплату лише трьом людям із 14 працівників дослідної станції.

Науковці з Крут бідкаються, що критичне недофінансування тягне за собою низьку матеріальну базу і не дає можливості ефективно проводити наукові розробки.

«Виживає станція за рахунок господарської діяльності на полях. З приходом нового інвестора – і те фінансування, яке ми отримували, урізали. Зрозуміло, якою буде мотивація наукових працівників, які не отримують зарплати, для їх подальшої роботи», – розповідає науковий співробітник селекції цибулі дослідної станції «Маяк» Любов Фесенко.

lufesenko

Навесні минулого року після звільнення Чернігівщини дослідна установа розглядала кілька варіантів ефективної оренди їхніх земель. Проте, за наполяганням нардепа Анатолія Гунька, на землі в Крутах зайшла фірма, яку рекомендував він.

«Це почалося з того, коли прийшов до нас народний депутат Гунько. Знайшов нам інвестора, який неефективно використовує землю і з нами не розплачується. Це тягне за собою недоліки та проблеми. Йде весна, без належного фінансування ми не зможемо виконати запланованих програм, – каже Любов Фесенко. – Скоро посівна, немає дизельного пального, немає бензину, нам треба виїжджати на поле, проводити культивацію, агротехнічні прийоми. Всі наші співробітники мають стаж понад 30 років, всі знають свою роботу, дорожать нею, але хотілося б застосовувати наші знання для розвитку науки і щоб ефект був, а не проблеми від недофінансування».

Селекціонер пояснює: через відсутність коштів наукова установа не може хоча б частково оновити матеріальну базу. В Крутах її не оновлювали десятиліття.

«Наше покоління відійде, і ми сподіваємось, що на зміну нам прийде молодь. Але, виходячи з реалій, ніхто сюди не прийде. Ми – останні із могікан», – зітхає пані Любов.

 

На насінні заробляють стільки, скільки дає держава

 

Один із напрямків, завдяки якому установа тримається на плаву – вирощування та продаж насіння. Його закуповує більшість відомих вітчизняних брендів, які займаються продажем насіння овочевих рослин. Дослідна станція також виконує замовлення приватних споживачів – городників і дачників, намагаючись задовольнити всі запити. Ця робота відбувається переважно взимку. Все вирощене насіння реалізовується і на складі не залежується.

«Наша установа, хоч і недофінансована, але ми працюємо над тим, що хоча б якось вижити, – каже співробітник селекції огірка ДС «Маяк» Надія Птуха. – Так, наприклад, продали одній із фірм 300 кілограмів насіння ніжинських огірків. У нас взагалі різних культур – близько 40 сортів».

Надія Іванівна показує святая святих вітчизняної селекції овочівництва – склад.

naptuxa

Надія Птуха - селекціонер, яка зберігає сорт ніжинського огірка

 

«Насіння в нас багато, завжди є вибір, і якість в нас хороша, ніхто не скаржиться. Хоча нам дуже важко, бо все доводиться робити буквально вручну. Добрив ця земля не бачила десятиліттями, пестицидів майже не використовуємо, гербіцидів теж немає – у нас просто немає грошей на це. Тому все насіння органічно чисте».

Минулого року на насінні науковці «Маяка» заробили трохи більше 300 тисяч гривень – майже стільки, скільки їм виділила держава. При мінімальній потребі фінансування 1,5 мільйона гривень цих грошей, звісно, критично мало. Але народному депутату, з подачі якого на землі «Маяка» зайшла недобросовісна агрофірма, вочевидь, це байдуже. Як і те, що селекціонери не в змозі підтримувати виведені ними сорти. Все – через великі реєстраційні збори, адже вони мало залежать від того, чи ти виростиш по одному кілограму різних овочевих сортів, чи 10 тисяч тонн пшениці – доводиться платити за кожен сорт. Раніше ці платежі були, хоч і «в нагрузку», але підйомними для «Маяка», а після того, як наш рідний Кабмін ввів у дію Постанову про підвищення плати за послуги державного сортовипробування та підтримання чинного патенту, асортимент сортів довелося значно звузити. Мало того, що зросли суми за послуги, так ще й зменшили пільги для державних наукових установ, які фінансуються з державного бюджету. Якщо раніше це була пільга 5-10%, то зараз наука мусить платити 20-40%, при відповідному зростанні цін.

 

Постанова, яка знищить вітчизняну селекцію

 

«Чинна постанова КМУ № 798 передбачала зміну суми платежів, а також зменшення пільг для державних установ щодо сплати зборів за підтримання сортів у реєстрі і підтримання чинності патентів на ці сорти, – пояснює молодший науковий співробітник дослідної станції «Маяк» Олександр Позняк. – До нового року у державному реєстрі у нас було більш ніж пів сотні сортів, і за кожен потрібно було сплачувати подвійний збір. Раніше пільга для державних неприбуткових установ становила 10% за підтримання в реєстрі і 5% за підтримання чинності патенту. Тепер ці цифри зросли до 40 і 20 відсотків».

На фоні збільшення платежів значно зросла і сума сплати за послуги. Якщо у 2021 році крутівські селекціонери змогли сплатити більше 100 позицій, то за таку ж саму суму у 2022 році наукова установа спромоглась сплатити всього за 9 позицій.

«Ми не можемо оплачувати ці збори у повному обсязі, і відповідно в Державному реєстрі зменшилась кількість наших сортів і підтримання чинності патенту, – говорить Олександр Позняк. – Це, звісно, не означає, що сорти вже зникли остаточно. За відповідного фінансування ми зможемо сплатити ці збори із штрафами, але наразі підтримувати такий асортимент для нас нереально».

Науковий співробітник селекції цибулі дослідної станції «Маяк» Любов Фесенко передбачає, що внаслідок цієї Постанови Україна може втратити частину власної селекції.

«Свій перший сорт цибулі я передала у 1997 році, потім у 2005, 2010 роках... Крім того у мене є багаторічні сорти цибулі: батун, слизун, порей. Ці сорти вимагають того, щоб кожен рік їх оплачували, а станція з таким недофінансуванням, коли немає грошей навіть на зарплату, не зможе оплачувати підтримку сортів у реєстрі, – каже науковець. – Це потягне за собою те, що ми не будемо вирощувати і селекціонувати стільки видів. Відтак більшість сортів зникнуть, а замість них з’являться іноземні сорти, наприклад, з Голландії. Оце і буде вся наша незалежність! Ми втратимо нашу продовольчу безпеку, бо будемо залежати від іноземного насінництва».

Найбільш прикро те, що для нардепів-мажоритарників, статус яких дозволяє відчиняти кабінети урядовців, ці проблеми надто чужі та далекі, їм нецікаво, як буде розвиватись вітчизняне насінництво. Значно простіше обробляти 300 гектарів чорноземів наукової установи по договорах співпраці й смішних сумах допомоги, якої і так не платять.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)