|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 20:41 | 02.06.2023

Люди хочуть знати, де їхній соняшник Люди хочуть знати, де їхній соняшник

Панове ревізори, а соняшник знову миші з’їли?

Вдруге з початку року Національна академія аграрних наук України прислала ревізорів на Чернігівщину – і знову в ДП «ДГ «Іванівка», розташоване на землях Борзнянщини.

Колись найпотужніше підприємство в структурі НААН на Чернігівщині погрузло в багатомільйонних боргах та не вилазить із рейдерських скандалів. Працівники підприємства другий рік поспіль відстоюють на посаді законного директора Андрія Скварського, а от Академія ніяк не вирішить, на чиєму вона боці. Ось і цього разу приїхали розбиратись, хто ж насправді керівник, причому у супроводі нещодавнього призначенця, який, за словами людей, забезпечив прикриття чергової крадіжки збіжжя з полів господарства, а в судах відкрито лобіював інтерес приватної фірми. Дивно, але представник ревізорів так і не зміг відповісти на питання, де знаходиться цьогорічне збіжжя соняшника, зібране невідомо ким із площі 1426 гектарів.

 

Куди поїхало державне збіжжя?

 

1aauЯк не дивно, але Національній академії аграрних наук України не цікаво, куди поділись матеріальні цінності підпорядкованого їм державного підприємства «Іванівка», куди НААН прислала ревізорів. Офіційна мета – перевірка стану справ на підприємстві і, зокрема, чергова спроба з’ясувати… так хто ж насправді є директором господарства в Іванівці.

Разом із тим начальнику відділу внутрішнього аудиту Національної академії аграрних наук Василь Щербатюк, який, власне, і очолив комісію, на запитання, де поділося насіння соняшнику, яке згідно рішення суду належить державі, тільки знизав плечима. Хто, скільки і куди вивіз – теж не знає. Каже: «Треба з'ясувати».

«Ми якраз на підставі документів, які просимо нам надати, і з’ясуємо, де збіжжя, – виправдався аудитор з НААН. – Хіба нам там, у Києві, видно, хто, де і як збирає врожай?».

Що не бачить Академія, те бачать тут. Цьогорічна крадіжка соняшника з площі 1426 гектарів відбувалась фактично он-лайн, причому, як і минулого року, за участі численних нарядів поліції.

1aapoli

А так поліція заважала зібрати врожай

 

Саме поліція блокувала комбайни господарства та не дозволяла виконати рішення Бахмацького районного суду, відповідно до якого на соняшник наклали арешт і дозволили зібрати виключно державі і виключно в державну комору. Дивно, що в НААН спочатку ніяк не відреагували на подібні незаконні дії, а нині чухають потилицю в здогадках про те, скільки зібрано, ким зібрано і де все поділося.

1aazustric

Столичних ревізорів працівники зустрічають із прапорами

 

Втім, дивини в цьому ніякої немає, бо всі знають, чиє рильце в пуху. Адже ще влітку та ж сама комісія НААН виносить рішення про відсторонення від посади законного директора Андрія Скварського (з офіційним формулюванням «за доведення підприємства до боргової ями») та призначає натомість такого собі Олексія Пушкарьова – юрисконсульта з аналогічного підприємства на Рівненщині, яке перебуває у стадії банкрутства. Останній під час судових засідань прямо заявляє, що соняшник, посіяний на землях держави, належить приватній фірмі – ТОВ «СГ «Алва» – дарма, що немає жодних документів, які це б підтвердили. Ба навіть більше – попередник Скварського Микола Половік, чий підпис нібито стоїть на відповідних договорах, пішов на угоду зі слідством і прямо дав свідчення, що нічого не підписував, а підпис – не його.

1aadog

Ніхто ні з ким договорів не укладав

 

Відтак, за словами представників ДП «ДГ «Іванівка», Олексій Пушкарьов перешкоджав виконанню Бахмацького районного суду від 5 жовтня, згідно з яким на посіви збіжжя соняшника було накладено арешт, а державне підприємство зобов’язувалось зібрати його у власну комору. У зв’язку з цим профспілка господарства склала відповідний акт зі знищення майна на загальну суму в понад 9 мільйонів гривень. До того ж на засіданні профком працівників ДП «ДГ «Іванівка» зобов’язав провести перевірку Академією, звільнити Олексія Пушкарьова та поновити на посаді Андрія Скварського. До моменту виконання вимог працівники господарства оголосили цивільний страйк. А комісія з трудових спорів звернулась до НААН з проханням провести перевірку щодо незаконних призначень і звільнень.

«Це питання ми якраз і намагаємось з’ясувати», – пояснив власну присутність представник НААН.

 

Питання, на які немає відповідей

 

Разом із тим Василь Щербатюк не зміг пояснити, чому людина, яка за більш ніж вісім років керування підприємством завдала йому багатомільйонних збитків, замість ганебного звільнення і лави підсудних переведена наказом Академії на іншу керівну посаду в її структурі. Мова йде, звісно ж, про Миколу Половіка, якого фактично вигнали з села обурені іванівці. Цікаво, що законного директора підприємства, який виграв конкурс і якого, більше того, підтримує трудовий колектив, на підставі акту перевірки за підписом того ж Щербатюка, як ми вже згадували вище, відсторонили від посади та завели Пушкарьова. Сама ж перевірка супроводжувалась наявністю значної кількості спортивних молодиків.

Не змогли столичні ревізори пояснити людям і те, чому Половік та Пушкарьов систематично блокували господарську діяльність підприємства через дії так званого «чорного реєстратора» – до речі, визнані результатом перевірки Мін’юсту незаконними та скасовані. Подібна інформація навіть дещо здивувала пана Щербатюка, хоча давно є у відкритому доступі на сайті Мін’юсту. Чи відомо київському керівництву про те, що в Господарському суді Чернігівської області перебуває на розгляді позов Ніжинської окружної прокуратури про самозахват земель, з яких було викрадено збіжжя? Чому в НААН не виникає питань до людини, яку вони призначили в крісло виконувача обов’язків, щодо відкритого лобіювання нею приватних інтересів приватної компанії, яка є фігурантом провадження про незаконне захоплення земель держави? Чому Андрій Скварський, контракт з яким офіційно не припинено, наказу на звільнення якого ніхто не бачив, забезпечує у такий складний час безперебійну роботу господарства, розраховується з боргами попередників, забезпечує фіксацію протиправних дій, не може приступити до повноцінної роботи? Чи не здається материнській організації, що людина, яка зібрала з 500 гектарів 3 тисячі тонн елітного посівного матеріалу і, незважаючи на постійні втручання в роботу господарства, зуміла засіяти 1500 гектарів озиминою, заслуговує принаймні на повагу? І чи не правильніше було б карати тих, хто доводить до банкрутства «живі» господарства, а не перепризначати їх керівниками?

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора та Миколи Тищенка

Схожі матеріали (за тегом)