|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 11:35 | 08.12.2022

Корови живуть і утримуються у власних фекаліях Корови живуть і утримуються у власних фекаліях

Хіба ревуть воли?...

Приблизно так виглядає рабство 21-го століття – по коліна в лайні за дві-три тисячі гривень місячної зарплати, яку до того ж систематично не виплачують. Востаннє зарплату тут бачили наприкінці минулого року.

На Чернігівщині на державному підприємстві «Дослідне господарство “Іванівка”», що підпорядковується Національній академії аграрних наук України, колишній керівник довів підприємство фактично до стадії банкрутства. Проблеми на держпідприємстві почалися ще у 2017 році – з приходом на посаду виконувача обов’язків директора Миколи Половіка. Відтак в НААН України восени минулого року провели конкурс і призначили керівником іншу людину – Андрія Скварського, однак зайти і повноцінно працювати в господарстві йому не вдавалося до часу, коли попередник накивав п’ятами від прокуратури.

 

По вуха в боргах

 

«Сім місяців уже немає зарплати», – скаржаться доглядачі за худобою Микола Рисяй та Руслан Кандюк.

1aryskand

Доглядачі худоби Руслан Кандюк та Микола Рисай з початку року  без зарплати

 

Микола та Руслан – молоді чоловіки, які щодня працюють біля корів. Їхню роботу важко назвати мрією, адже, крім того, що вона важка, вона ще й малооплачувана. Втім, і ті нещасні копійки вони не можуть отримати вчасно.

«Такі проблеми у нас, відколи Микола Половік став керівником господарства, – кажуть чоловіки. – Жодного разу вчасно зарплати ми не отримували. Виживаємо, хто як може: у кого батьки пенсіонери, то якась копійка на хліб є, домашнє господарство виручає. Зарплати не отримуємо, і відрахувань у пенсійний фонд також немає. Обіцяв розрахуватись з нами ще в травні, вже кінець червня, а віз і нині там».

Микола Рисяй та Руслан Кандюк – не єдині, кому підприємство заборгувало гроші.

За словами головного бухгалтера ДП «ДГ “Іванівка”» Валентини Книги, сума боргів по заробітній платі на підприємстві складає три мільйони гривень.

«Надходжень на розрахункові рахунки підприємства з початку року не було, а отримували по 100 тисяч гривень за молоко, які йшли на закупівлю палива і оплату за електроенергію. Борги по світлу на підприємстві вже перевищили 500 тисяч гривень, – каже вона. – Перед бюджетом боргів теж не гасили. Це близько 23 мільйонів гривень. Решта боргів – згідно договорів перед приватними структурами. З минулого року «на точок» посупило 700 тонн соняшнику, який продали по форварду. З цих грошей людям виплатили зарплату. Все збіжжя збувалося по форвардах з приватними структурами».

 

«У військовий час за таке треба розстрілювати»

 

Борги – це не єдине, чим нині живе колись успішне господарство Академії аграрних наук. Попри очікувані проблеми з продовольством, викликані війною з росією, ба навіть можливий голод, тут не засіяли понад 800 гектарів чорноземів! Більшість же земель, що належать НААН України, обробляють приватні фірми на незрозумілими умовами і договорами оренди. Відтак вилучені від реалізації збіжжя кошти осідають в приватних кишенях, селяни залишаються без зарплат, а підприємство – з боргами.

Колишня працівниця підприємства Лариса Хотинченко порахувала, що таких незасіяних полів у господарстві понад 800 гектарів.

«Люди сіяли під обстрілами, а в нас нікому нічого не треба, – обурюється жінка. – У військовий час за таке треба розстрілювати. Ми хочемо будувати нову країну, але яка країна з такими керівниками? Куди ми йдемо?».

Так звані форварди з приватними структурами є схемою з відмивання грошей, – вважає переможець конкурсу на посаду директора підприємства Андрій Скварський. З осені минулого року він через незаконні реєстраційні дії приватного прилуцького нотаріуса він не може зайти на підприємство і повноцінно працювати. За цей час збіжжя на суму понад 150 мільйонів гривень було зібрано та вивезено приватниками з полів держпідприємства. Все, як відомо, відбувалося під силовим прикриттям поліції.

А доки тривали суди, керівництво НААН України підписало два документи, датовані одним числом, але з різними вихідними номерами. Це Накази керівника Національної академії аграрних наук України – один на призначення Миколи Половіка на посаду виконувача обов’язків директора ДП «ДГ “Іванівка”», інший – на звільнення його з посади і призначення директором Андрія Скварського.

1apidgorny

«Накази є дійсними і досі ніким не оскаржені в суді, – говорить представник інтересів господарства адвокат Костянтин Підгорний. – Таким чином, Андрій Скварський є законним директором підприємства. Одночасне існування директора та виконувача обов’язків директора господарства є неможливим. Оскільки Половік не був ані директором, ані виконувачем обов’язків, то відповідно він не мав права діяти від імені підприємства, а відтак всі угоди, укладені ним від імені господарства, є незаконними».

 

Почнемо з аудиту

 

У Чернігівській обласній прокуратурі на розгляді перебуває низка кримінальних проваджень з приводу колишнього керівника держпідприємства.

1aprok22

Говорить прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури Руслан Білякович: «З урахуванням зібраних доказів керівнику держпідприємства було повідомлено про підозру за фактом ухилення від сплати страхових внесків. Зараз досудове розслідування закінчено. Стосовно підозрюваного вживаються заходи з вручення обвинувального акту реєстру цивільного позову. Суть злочину – умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове страхування при наявності у підприємства на це коштів».

За словами прокурора, керівник підприємств протягом періоду досудового розслідування увесь час уникав зустрічі з слідством.

Як вже говорилося, це лише одне з кримінальних проваджень, яке дійшло до суду, інші перебувають на стадії розслідування.

Як тільки всерйоз запахло смаленим, самопроголошений директор втік. Натомість на підприємство зайшов його законний керівник Андрій Скварський, котрий одразу ж ініціював аудит і прямо назвав попередника злочинцем.

1askvarsky22

«Ми почнемо з повного аудиту, – каже Андрій Скварський. – Буду з’ясовувати, куди дівся минулорічний врожай, чому така заборгованість, яка, між іншим, ще більше зросла, чому бюджетні платежі не виплачуються, за якими договорами відправляли збіжжя, – продовжує він. – Бо якби збіжжя було реалізоване належним чином, то вистачило б і на виплату боргів, і на посівну. А наразі борги тільки зростають. Рахунки заблоковані, а державна виконавча служба виставляє все нові й нові зобов’язання…».

 

А що ж влада?

 

Цікаво, що попри значні проблеми на державному підприємстві, серед яких не лише систематична невиплата зарплат, але й багатомільйонні борги перед бюджетами різних рівнів та розкрадання державного майна, голова місцевої Ніжинської районної військової адміністрації Григорій Ковтун прикриває невдаху-директора, називаючи його управління ефективним, а підприємство успішним. Це при тому, що керівник виконавчої районної гілки влади жодного разу не був у господарстві, не цікавився станом справ і виконанням президентської програми продовольчої безпеки.

Виявляється, Григорій Ковтун написав листа на ім’я керівництва НААН України, в якому просить звільнити Скварського за прогули, а Половіка фактично називає ефективним керівником.

«Григорію Костянтиновичу, чому Ви, пишучи такого листа, ні разу не поцікавились реальним станом справ на підприємстві? Ви тут хоча б раз були? Знайомі з боргами? З тим, що зараз не засіяні величезні площі?», – запитує телефоном у голови районної військової адміністрації Андрій Скварський.

«Я не був на підприємстві. Листа писав у березні, але тоді, на жаль, не мав змоги потрапити на підприємство. Приїжджайте до мене і ми все обговоримо», – відповідає Григорій Ковтун.

Зустріч, яка відбулася у Ніжині того ж дня, нічого конкретного не принесла. Пресу на неї не пустили.

«Складається враження, що питання продовольчої безпеки керівника району не хвилює, як і численні борги та крадіжки на державному підприємстві», – робить висновки Андрій Скварський.

Дії Григорія Ковтуна він вважає незаконними. З цього приводу написав листа до його безпосереднього керівника – голови Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса та прокурора області.

А доки чиновники, судді та прокурори вирішують, хто правий, а хто винен, на підприємстві зростають борги. Але гірше навіть не це. Залишки худоби, які стоять у фекаліях, ще не знають, що взимку помруть з голоду чи банально підуть на м'ясо, бо до цього часу не заготовлено й кілограма сіна.

1arozbkorivnyky

Розбиті корівники

 

Однак люди все ж сподіваються, що держава нарешті врятує і своє підприємство, і їх, і тих нещасних тварин. А якщо ні, то можливий і інший сценарій.

«До мене дзвонили хлопці, які зараз на війні, і сказали, що якщо правоохоронні органи не наведуть порядок, то вони повернуться і наведуть його самостійно», – каже активна селянка з Іванівки Лариса Хотинченко.

1alarxot

Що ж? Можливо, армія з цим безладом справиться дійсно краще. Бо ж хіба ревуть воли, як ясла повні?

 

Доки верстався номер

 

Невідомі молодики під прикриттям поліції захопили контору держпідприємства. Вони забарикадувались в середині та не пускають на робоче місце законного керівника Андрія Скварського, який має на руках Наказ керівника НААН про призначення його директором держпідприємства. Разом із тітушками на підприємство зайшов колишній керівник Микола Половік, проти якого того ж дня ополчилося пів села. Люди намагались викинути з підприємства тітушок та Миколу Половіка, але їм на заваді стала поліція.

1atit2

Тітушки на підприємстві

1atit1

Обурені працівники господарства влаштували імпровізований мітинг, на якому оголосили недовіру Миколі Половіку та повну довіру Андрію Скварському. Ні начальник поліції, ні керівник районної військової адміністрації в неспокійне село не приїхали. Так само як і воєнком району, який міг би спокійно поповнити лави Збройних сил щонайменше трьома десятками здорових лобуряк, які замість того, щоб воювати з московитами, воюють з українськими селянами. Гірко, але факт! Незважаючи на війну, влада жодним чином не реагує на безлад, рейдерство та анархію, що відбуваються на державному підприємстві. Тітушки та поліція викидають людей, котрі вимагають справедливості та не дають розтягнути рештки державного майна.

 

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)