|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 18:49 | 03.28.2024

Прийшов «Наш край» – усьому край?

Лише четвертий місяць пішов відтоді, як Комарівська громада живе з новим головою та новим бюджетом, а на зарплати штатним працівникам вже не вистачає грошей.

Місцеві депутати обурюються: сільський голова від «Нашого краю» Віктор Бондаренко прийшов у громаду, яка мала кошти на розвиток, а нині у сільській раді не вистачає грошей навіть на зарплати. Щоб заповнити фінансову прогалину, керівник громади пропонує здавати в оренду агрохолдингам невитребувані паї. Разом із тим фермерам, які утримують частину інфраструктури сіл громади, цієї землі не пропонують. У результаті нещодавнього громадського аудиту виявилося, що сотні гектарів земель у громаді обробляють самозахватом. Активісти й депутати стверджують, що це – справа рук агрохолдингів – ті, звісно, все заперечують. Ось вони – гроші: збирай комісію, фіксуй правопорушення, виявляй винуватця, встановлюй збитки. Але ж ні…

 

Самозахват є, а винних – немає

 

Депутат Ніжинської районної ради і мешканець Комарівської громади берестовчанин Микола Шкарупа виявив кілька фактів самозахоплення земельних ділянок. Це – так звані невитребувані паї, якими розпоряджається сільська рада. Одна із таких ділянок, розміром понад 100 гектарів, розташована у межах Прохорського старостинського округу і нині засіяна озиминою. Право оренди на цю землю не оформлене.

«За цим фактом активісти та депутати викликали слідчо-оперативну групу та написали заяву про вчинення злочину, – розповідає Микола Степанович. – Підозрюємо, що ці землі впродовж доволі тривалого терміну самовільно оброблює ТОВ «Прохорське». Наразі маємо інформацію про те, що Віктор Бондаренко (голова громади, – Авт.) має наміри тихо віддати цю землю в оренду без зобов’язань сплати збитків за всі ті роки, які підприємство незаконно обробляло землі».

За словами депутата райради, подібна ситуація нещодавно мала місце з наданням в оренду 100 га земель СТОВ «Дружба-Нова» у селі Берестовець. Агрохолдинг начебто так само впродовж багатьох років обробляв невитребувані паї без договорів оренди.

Депутат Комарівської громади Микола Пирковський не вірить у те, що ніхто з влади не знав про незаконний обробіток.

«Пропрацювавши багато років керівником аграрного підприємства, я не можу зрозуміти простого: як це так, коли 100 з лишнім гектарів засіяно на полі в Прохорах, а ніхто не знає, чиє? – обурюється депутат. – Мені соромно приїжджати на сесію і слухати подібну ахінею. Не треба робити нас дурнями і гнути через коліно».

Підозри Миколи Шкарупи про надання в оренду невитребуваних паїв у Прохорах виявились небезпідставними. Одним із питань останньої сесії Комарівської сільської ради був проект рішення про здачу цієї землі ТОВ «Прохорське» – кластеру холдингу «Агротрейд». Однак на вимогу депутатів проект все ж зняли з розгляду. Микола Шкарупа запропонував надати цю землю в оренду селянам, які хочуть відкрити фермерську справу. Під фермерство у громаді навіть прописана програма – щоправда, на її фінансування цьогоріч зі зрозумілих причин грошей не заклали.

Таких бажаючих, за словами депутата Комарівської сільської ради фермера Ігоря Блохи, по громаді набереться чимало. Тут навіть нещодавно створили власну місцеву асоціацію, яка покликана згуртувати всіх дрібних аграріїв.

1igorbloha

Ігор Блоха відстоює позицію фермерів

 

«Було б неправильно з мого боку претендувати на ці наділи, – каже Ігор Іванович. – Так само неправильно надавати землю агрохолдингам, які і так мають в обробітку тисячі гектарів. Треба підтримати тих, хто починає».

У Комарівській громаді працює три агрохолдинги: ТОВ «Українська молочна компанія», група «Агротрейд» та СТОВ «Дружба-Нова». У їх обробітку перебуває близько 20 тисяч гектарів, з яких 9 тисяч це – «УМК», 5 тисяч – «Агротрейд» і 6 тисяч гектарів – «Дружба-Нова».

 

Проект охрестили «крематорієм»

 

До СТОВ «Дружба-Нова» у голови від «Нашого краю» особливе прихильне ставлення. Після того, як у сусідній Крутівській громаді холдингу заборонили розгортати вузол із виробництва хімічних добрив, вони вирішили спробувати реалізувати проект у Берестовці. Тутешні люди, щойно дізнавшись про наміри, забили на сполох. У короткий час активісти з громади зібрали близько півтори тисячі підписів від людей із різних сіл. Рішуче проти будівництва вузла виступили й депутати, які домоглися виставити його на розгляд сесії.

Говорить депутат і фермер Ігор Блоха: «Усі три депутати від Берестовця – проти будівництва вузла з виробництва хімічних добрив. Це моя принципова позиція. Через це фермерів до коліна ламають, а землі не дають».

Селяни вже встигли охрестити хімічний проект латифундистів крематорієм. Називають дві небезпеки від такого будівництва: хімію та зникнення питної води.

«Ви всі балакаєте про якісь кошти. А ви про дітей подумали? – говорить багатодітна мати Оксана Бальченко. – Якщо вони проб’ють свердловину, то нам хоч на вулицю не виходь. У наших дітей за два-три роки раки будуть, а замість чаю будемо давати дітям КАС (карбамідо-аміачна суміш, – Ред.), – продовжує жінка. – Тому нам у селі цей крематорій не треба. На словах ми боремось за питну воду, а тут віддаємо її кому завгодно. У нас у колодязях на дні вже давно трава поросла. Якщо Крутівська громада відмовилась від будівництва вузла, то там люди точно не дурні».

1gostarm

Михайло Гостар свого часу працював в агрохолдингу. Переконує, що знає, як там все влаштовано.

«Я там робив і знаю, що качають вони не із водокачки. Качають прямо із землі в машину, – каже чоловік. – «Стрекози» приїжджають, полощуть хімію і зливають все в басейн, де був гусятник. Не вірите? Візьміть екологів і зробіть аналіз ґрунту, – звертається до голови громади Михайло Гостар. – «Дружбі-Новій» люди не треба, їм треба земля, а ви їх піддержуєте».

 

Депутати – «проти», голова красномовно «утримався»

 

Головну небезпеку від виробництва люди вбачають у виснаженні водних горизонтів. Кажуть, у їхній місцевості у земній корі було п’ять підземних озер. Це – основні постачальники питної води для селян. З п’яти озер три вже вичерпали.

«Води у Прохорах вже немає, її всю вивезли», – говорять прохорці.

«Ніхто не сказав, що в них немає дозволу на спецводокористування», – кинувся виправдовуватись Віктор Бондаренко.

Подібну позицію керівника громади, який мав би відстоювати інтереси виборців, деякі депутати вважають щонайменше дивною.

«Дивує те, що на земельній комісії хтось із вашої команди розкидав пропагандистські листочки про те, яке це хороше виробництво, – парирує Микола Пирковський. – Воду беруть без лічильників. Для мене це дико. Ніякий харківський шар води нас не спасе. Вода зникає…»

У свою чергу голова Комарівської сільської ради у розміщенні вузла в виробництва КАСу вбачає тільки позитив.

«Дружба-Нова» платить 300 тисяч гривень соціальної угоди і обіцяє ще 300 тисяч. Обіцяє свердловину у селі Берестовець і 5 колонок із трубою 110 діаметру з можливістю продовжувати водогони», – каже пан Бондаренко.

Втім, подібні аргументи не переконали депутатів. Проект рішення винесли на голосування, і всі (навіть депутати від «Нашого краю») проголосували за заборону розміщення вузла з виробництва добрив на території громади. Голова громади Віктор Бондаренко красномовно «утримався»!

 

Що буде з землею?

 

Загалом лобізм інтересів агрохолдингів був би зрозумілим із позиції наповнюваності бюджету, адже, як-не-як, вони є найбільшими платниками податків. Втім, порівняно з 20 тисячами гектарів, 200 гектарів невитребуваних паїв, які можна було б віддати фермерам під соціальні зобов’язання і ті ж таки 12 відсотків, – крапля в морі. Половину з цих земель сільська рада вже віддала в оренду агрохолдингу, іншу половину депутати вчасно заблокували. Звісно, це обурило голову.

1dilyanki

Ділянки, за які не платять

 

«Питанням про зняття з порядку денного і ненаданням в оренду «Агротрейду» невитребуваних паїв ми продовжуємо відтягування надходження до бюджету, який і так не дуже наповнений, – каже пан Бондаренко. – Сьогодні ви перекриваєте кисень, а кажете, що думаєте про людей, – апелює він у бік депутатів. – Подумайте про 300 людей, яким вже сьогодні не вистачає зарплати».

Говорить голова громади начебто і правильно, однак у такому разі виникає питання: чому він не зібрав комісію і не зафіксував самозахвату, натомість замість нього це роблять активісти і депутати?

Депутат Ніжинської райради Микола Шкарупа пояснює: 200 гектарів пшениці – це мінімум 4-5 мільйонів гривень прямих надходжень до бюджету.

1pshenica

Ця пшениця могла б принести в громаду мільйони

 

«На сесії ми з’ясували, що земля нічия. Коли ми звернулись до агрохолдингу, вони сказали, що це – не їхня земля, вони її не обробляють. Можливо, довести їхню причетність буде складно, але нам достатньо того, що земля знаходиться на території громади, вона безхозна, – говорить він. – І тут я б хотів звернутися до сільського голови: раз так, то урожай треба зібрати і наповнити бюджет. Разом із тим цю землю треба надати людям, які хочуть відкрити фермерство. Вони повинні знати, що в них є земля і сільська рада їх підтримує. Нехай виконують обов’язки і програму, яку вони провели. Наші опоненти – це великі агрохолдинги, але за нами люди і, я сподіваюсь, наша сільська рада».

Втім, схоже, що тут Микола Степанович таки помиляється.

Віктор Бондаренко, очевидно, не збирається віддавати самозахвачені землі фермерам. Аргументує це тим, що той, хто обробляє 75 відсотків поля, має переважне право обробляти й інші його частини. Звісно, розмови про те, щоб виставити збитки, немає. У Берестовці «Дружба-Нова» вже отримала невитребувані паї під 12 відсотків.

Хочеться вірити, що фермери об’єднаються і відстоять свої мізерні наділи. Сьогодні значна частина з утримання інфраструктури лежить на їх плечах.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора та Сергія Кордика

Схожі матеріали (за тегом)