Перспективу Олег Олексійович вбачає не лише у проведенні земельних аукціонів з оренди, але й підтримці та розвитку фермерства і самозайнятості на селі. Аби зменшити витрати коштів громади, більшу частину робіт її керівництво планує покласти на плечі комунального підприємства. Одним із ноу-хау, до якого ще ніхто не додумався на Чернігівщині, стане спроба обробітку комунальних земель власними силами.

– Олегу Олексійовичу, Ваша громада – аграрна, тож, наскільки я розумію, основний дохід Ви отримуєте від землі?

– Звичайно! І бачимо перспективи збільшення доходу саме від землі. Через це, всі землі комунальної власності ми забронювали рішенням сесії для того, щоб у подальшому виставляти право оренди на аукціон та наповнювати бюджет. За право оренди пропонували до 14 тис. за 1 га.

– Нічого собі! Тобто аукціони – це перспектива для громади?

– Дійсно так. Термін оренди землі, який ми встановили, – мінімальний, він складає 7 років.

– Хто готовий такі гроші платити? Це холдинги?

– Ні, не тільки, це і приватні підприємці, і фермери.

– Ваша громада існувала три роки, але аукціонів ми не бачили. Чому так?

– Те, що було, – не повернути. Кожен бачить вирішення питань по-своєму. Але тільки через аукціон можна довести реальну вартість землі.

– Тобто вилучені гроші від аукціонів, як варіант, Ви плануєте вкласти в оборотні заходи новоутвореного комунального господарства? Куди діватимете гроші у разі успіху?

– Благоустрій та розвиток. Ви бачите нашу церкву? А будинок культури? Все старе, сиплеться, все треба приводити до належного стану.

– Бюджету у вас вистачає?

– Цілком. Плануємо роботу по збільшенню надходжень. Всіма ремонтними роботами займається наше комунальне підприємство. Це дозволяє економити бюджет і одночасно створити нові робочі місця.

– Хто основні інвестори? Як з ними складаються відносини?

– Основний інвестор – «Дружба-Нова», але на території знаходиться багато інших підприємств та фермерських господарств, орендна плата яких залишається на рівні 6%. Приємно працювати там, де працює такий інвестор, як ТОВ «Земля і воля», що сплачує оренду до 20%. Але ми ведемо перемовини з інвесторами, переглядаємо умови договорів, намагаємося зробити все, щоб земля була оцінена належним чином.

– Команду сформували?

– Так. Дуже важко знайти компетентних працівників, які б відповідали сучасним вимогам. Нещодавно ми створили фінансовий відділ, відділ ЦНАП. Ви ж розумієте, що створити в ОТГ такі відділи непросто. Навіть у Борзні з цим складнощі.

– Розкажіть про себе.

– Закінчив Сумський аграрний університет, за спеціальністю «облік та аудит». 16 років працював в управлінні соціального захисту населення Борзнянської райдержадміністрації. Був начальником відділу, потім головним спеціалістом. Займався оплатою праці, заборгованістю підприємств, охороною праці, колективними договорами, зайнятістю, атестацією робочих місць. Одружений, сину 21 рік.

Карта Височанської громади та її старостатів

– Чому з Борзни вирішили прийти у Високе?

– Моє коріння з Галайбиного, це сусіднє з Високим село. Там жили мої батьки, там я народився, там пройшло моє дитинство. Батько працював у селі Головеньки головним агрономом, а мама – вчителькою початкових класів в с. Галайбине. Потім переїхали до Борзни.

– На виборах з яким відривом перемогли?

– Відрив між мною і попередньою головою ОТГ склав 444 голоси. Йшов від партії «Рідний дім».

– Старост поміняли чи залишили?

– Не всіх, у Великій Дочі залишився. Їздив по селах, говорив з людьми, намагався врахувати їхні думки. Виходячи з цього подавав кандидатури. Адже від роботи старости залежить, яким буде село. Ви на власні очі бачили роботу Новомлинівської старости.

– У руслі заяв уряду про можливе укрупнення громад, розглядаєте можливість приєднання когось чи до когось?

– Звісно, Борзну приєднаємо. У них, казали, на 10 місяців бюджет, а в нас на рік. Можемо приєднати.

– На балансі в Борзні – районна лікарня. Як із співфінансуванням?

– Ми беремо участь у співфінансуванні, але з лікарнею не все так просто. Багато питань, які ще потребують вирішення. Наша громада розташована в такому місці, що частина людей їде лікуватись у Чернігів, Бахмач, Короп, а частина – в Борзну. Одне з основних питань – це транспортне сполучення.

– Школи закривати не плануєте?

– Шкіл закривати не плануємо. Заклади освіти – це вогник надії. Адже доки є діти, є майбутнє.

– А медичну амбулаторію вам добудували?

– Управління капітального будівництва просить, щоб ми прийняли амбулаторію, але в такому стані її приймати не можна. Майже пів мільйона гривень пішло на благоустрій території, але територія не облаштована, та й сама новобудова в незадовільному стані.

– Попередня голова планувала завести китайців? Ви не плануєте?

– Ні. Не плануємо. У нас у громаді достатньо людей, які хочуть працювати на землі. Ми хочемо створити їм такі умови, щоб вони залишались в селі. Головне – зберегти людей, а для цього треба дати їм роботу. Багато жителів села Високе обробляють свої паї власноруч. Тут зареєстровано понад 500 одиниць техніки.

Довідка

Височанську територіальну громаду створено 24 грудня 2017 року. Адміністративний центр – село Високе. Населення громади: 5180 осіб. У складі громади перебувають села: Високе, Галайбине, Купченків, Маличина Гребля, Велика Доч, Головеньки, Добропілля, Паристівка, Клипин, Нові Млини, Кербутівка, Червона Гірка, Носелівка, Мала Доч, Тростянка.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора та Сергія Кордика