|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 17:16 | 09.25.2023

Історія

Народився 1 січня 1951 року в с. Патюти Козелецького району. Восьмирічну освіту одержав у рідному селі, продовжив навчання в Остерському будівельному технікумі.


Його називають останнім неокласиком «розстріляного відродження», а комуністи називали «ворожим голосом» через його передачі на «Голосі Америки», які слухав у весь світ.


Спогад про шкільну форму

Четвер, 02 вересня 2021 08:19

Перше вересня. Шкільна лінійка. Ніби жовтороті горобенята – першокласники, і на правах найстарших – випускний клас. Хоч вони впевнені і майже дорослі, першого вересня їм не так багато уваги.


Володимир Григорович Кохан – генерал-майор, член колегії Державної прикордонної служби України, заслужений працівник культури України, кандидат психологічних наук.


Анатолій Корнійович Шидловськийвидатний енергетик України, академік НАН України, доктор технічних наук із спеціальності енергетичне машинобудування, заслужений діяч науки і техніки, почесний енергетик, лауреат Державної премії.


Особливий період

Четвер, 19 серпня 2021 08:43

Певно, у кожної людини, яка народилася і виростала в селі у період Союзу, а тим більше у тих, хто працював у колгоспах та радгоспах, є незабутня пам’ять про жнива. І якщо люди міста якось особливо і не звертали ні раніше, ні тепер увагу на те, що ця важлива пора взагалі існує, для селян жнива завжди були особливим періодом літа, особливим періодом життя.


Село засноване в період визвольної війни українського народу 1648-1654 років.


Це село нагадує своєрідний апендикс Чернігівщини: майже з усіх боків Бирине, що на Новгород-Сіверщині, оточене лісами.


Адміністративний поділ Гетьманської України мав би стати прикладом для наслідування сучасним децентралізаторам, які наплодили громад всупереч не лише здоровій логіці, але й історії.


Коротке Українське Відродження 20 – поч. 30 років ХХ ст. закінчилося трагічно. Зів’яло, немов квітка в степу на початку літа. Сотні тисяч життів української еліти загубили страшні часи. Тирани в Кремлі були ненажерливі. Тож запах людської крові невпинно штовхав їх до нових розправ над українцями, поспішаючи відправити недознищених Голодомором 1932-33 років на зустріч зі Всевишнім.


Сторінка 6 із 12