|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 11:27 | 06.22.2024

Історія

Дід із Кудрівки бачив гайдамаків

П'ятниця, 22 вересня 2023 08:59

Бачив синьожупанників і написав про це у власному щоденнику. Тимофій Григорович Гринь з десятирічного віку вів власний щоденник, в якому описував події, що відбувались в його рідному селі Кудрівка, що на Сосниччині.


У 1978 році виповнилося 87 років з дня заснування при селі Щаснівка сільськогосподарської і ремісничої школи, названої Майнівською на честь поміщиці Олександри Майнової, яка заповіла маєток і землю для цієї школи. За 87 років існування школа зазнала багатьох реформувань, після останньої реформи набула статусу Майнівський радгосп-технікум. Втім, з кожним роком навчально-виробничий заклад розширювався тож потребував нової бази. Не один рік був потрачений на дослідження вибору нової території для будівництва бази, що відповідала б вимогам часу й новим програмам підготовки фахівців сільськогосподарського виробництва.


Ліквідовував окупантів на Менщині, Сосниччині, Коропщині та Борзнянщині. Загін отамана Петренка, що діяв на початку 20-х років минулого століття за дорученням Симона Петлюри, здійснював партизанські рейди містечками та селами Чернігівщини, ліквідовував продзагони, які відбирали їжу у селян і навіть проводив агітаційну роботу. Чернігівські дослідники з’ясували обставини загибелі легендарного отамана, котрий добряче залив сала за шкури окупантам.


Незважаючи на низку ґрунтовних досліджень та знайдені артефакти, вчені досі ламають голови над тим, хто похований у «Чорній могилі» – одному з найбільших давньоруських курганів, який зберігся до нашого часу. Легенда про засновника Чернігова князя Чорного нівелюється низкою доказів, що вказують на те, що курган є значно молодшим за Чернігів. А от поховання, які знайшли в ньому, підводять до висновку, що в сакральному насипі дійсно лежала особа князівського роду, найближчі ж аналоги віднайденої зброї та ритуальних артефактів є лише на території Британії.


4 вересня відзначався день народження уродженця Чернігівщини Федора Миколайовича Стешка, талановитого музикознавця, одного з засновників українського визвольного руху на Далекому Сході в 1917 – 1920 роках, життя та творчість якого пов’язані з Одесою.


Історія одного озера

П'ятниця, 18 серпня 2023 08:08

Поглядом я обмежовував весь простір величезного озера в центрі села. Прозора вода переливалася через закритий шлюз. За кілька метрів від нього – місце для купання. Якраз у спекотну погоду місцеві хлопчаки вправно плавали й не бажали аж ніяк виходити з води. А трохи далі, обабіч широченного плеса – білі лілеї. Поміж них зненацька з’явилися дикі качки, що за деяку мить сховалися в очереті. Як все тут співзвучно і прекрасно! Але цього озера тут би не було, якби не розумна наполегливість тодішнього голови місцевого колгоспу Миколи Петровича Баса. Навіть при реальній загрозі бути покараним він не відступив від своїх мрій і планів…


Межиріччя Десни і Дніпра, певно, один з найзагадковіших закутків України. Помережений лісами, болотами та пісками, а з середини ХХ столітя ще й двома полігонами простір, що починається по суті від самого Києва й хутко переходить в глухе Полісся.


На Афоні в архіві древнього Ватопедського монастиря українські дослідники відшукали невідомий раніше цінний рукопис XVIII століття. В рукописі йдеться про пожертви українського козацтва на відбудову цієї знаменитої афонської обителі. Як повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інститут історії НАН України чернігівець Сергій Шумило, у документі детально простежуються відвідини ватопедськими ченцями Чернігівщини, Білгородщини, Стародубщини, а також Харківщини, Сумщини, Полтавщини, та Київщини.


У ніч на Івана вбили отамана… 102 роки тому, у ніч із 6-го на 7-ме липня 1921 року, бандит Калівошко (який потім виявився агентом НКВС Федором Гончаровим) убив Івана Васильчикова – командира найуспішнішого партизанського повстанського загону чернігівського Полісся, знаного як отаман Галака.


Багаторічний волонтер, капелан і бойовий священик вуличної патріотичної молоді – таким знають отця Євгена Орду на Чернігівщині й далеко за її межами.


Сторінка 3 із 14