На цьому полі поблизу Чернігова у сорокових роках минулого століття точилися жорстокі бої між радянськими і німецькими військами. Тепер, з плином часу, у лютому-березні 2022 року, саме тут наші мужні захисники відбивали атаки іншого ворога – більш жорсткого, нахабного, який безсоромно й відкрито заявляє про те, що міста, села й інші цивільні об’єкти треба бомбити і обстрілювати, аби зламати дух нашого народу. «Волю українців треба зламати через коліно», – заявив днями один із спікерів на владному офіційному телеканалі росії.

У перші дні війни 19-літній доброволець Ігор Бистревський рішуче пішов до військкомату. Тоді там стояли великі черги, і красивого юнака, ще зовсім хлопчину, не бажали відправляти на фронт.

Миколі Марченку – 58 років. Пройшов Афган, захищав Україну в АТО. Нині Микола Вікторович – підполковник, старший офіцер відділу застосування безпілотних систем. І українські дрони успішно нищать кляту кацапню разом із ворожою технікою!

Родина Грищенків із Чернігова – одна з багатьох родин, які втекли від війни з України в Норвегію.

Іван Рудика цього року відзначить 69-ліття. Втім, попри поважний вік, під час лютої ворожої блокади Чернігова Іван Миколайович робив усе можливе, щоб захистити рідне місто, – коригував вогонь по русні, підвозив боєприпаси, надавав психологічну допомогу нашим бійцям, а ще опікувався продуктами для захисників і жителів.

Два роки тому у наше життя ввірвалася повномасштабна війна. Ми не хотіли усвідомлювати, що вона – неминуча. Бо хіба здоровому людському глузду під силу збагнути, що у ХХІ столітті взагалі можлива війна такого масштабу? Давно розвіявся міф про те, що десь на болотах жили наші «брати», та те, що вони лізтимуть, як ті черви, на нашу землю, вбиватимуть, грабуватимуть, нищитимуть наші села і міста, – уявити було важко.

На перший погляд усі ці трагічні епізоди схожі між собою. Але це не так. У кожної з цих родин – своя життєва історія. А об’єднує їх спільне горе, яке принесли російські окупанти.

Народний депутат України Валерій Зуб урочисто, під час зустрічі, вручив Президенту України Володимиру Зеленському двотомник «Чернігів у вогні» про героїчну оборону Чернігова, Придесення та України (спільний проект газети «Чернігівщина» та ОК «Північ»). Президент щиро подякував творцям двотомника за важливу роботу на благо України.

Працівники Городнянської дільниці відокремленого підрозділу «Чернігівський район електричних мереж акціонерного товариства «Чернігівобленерго» виїжджають на виклики людей, незважаючи на небезпеку, яка чатує на них щоразу. А загрозливі ризики ‒ реальні. Ще б пак! Побувати двічі в полоні російських завойовників і стояти перед розстрілом ‒ від такого уявлення навіть лячно, а не те, що відчути безпосередньо на собі.

У цьому переконана Сніжана Скрипка з Талалаївки. А її донечки – 12-літня Мілана і 11-місячна Соломійка – найкращі мамині помічниці. Саме вони надихають молоду жінку робити щось корисне – допомагати нашим захисникам. Старша зовсім по-дорослому сприяє мамі у її волонтерських справах, а коли маленька добре поводиться і не вимагає додаткової уваги, з її боку це теж допомога. Бо справа, якою зараз зайняті ці красиві дівчата, дуже потрібна суспільству, серйозна та результативна.