Багаторічний волонтер, капелан і бойовий священик вуличної патріотичної молоді – таким знають отця Євгена Орду на Чернігівщині й далеко за її межами.

Згуртованість людей у Ріпках та навколишніх селах не дали можливості російським завойовникам почуватися господарями на українській землі.

Цю пору року вони чекають завжди з нетерпінням: травень і червень для них – справжня мрія, яка, на щастя, для них щороку збувається. Хтось фантазує про закордонну подорож, а дехто – про купівлю авто, а більшість людей, звісно, прагнуть перемоги та миру… А вони рахують дні в очікуванні весняно-літньої мандрівки за межі свого «пожиттєвого» закладу.

Жителі Рівнопілля у березні минулого року сповна відчули, що несе «русскій мір». З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну село Рівнопілля, яке розташоване за 20 кілометрів від Чернігова, опинилося в окупації.

Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня понад місяць перебувала в окупації.З кінця лютого до початку квітня лікарня та село Халявин, поруч з яким розташований диспансер, лишалися відрізаними від Чернігова.

Росіянами було окуповано 2/3 Чернігівської області, під час її окупації російські військові вбили майже 700 мирних жителів. Окупантами пошкоджено понад 12 тисяч об’єктів, 85% з яких — житлові будинки.

У селі Піски Бобровицької громади у місцевому фермерському господарстві «Незалежність» росіяни облаштували «стоянку» – розмістили свою техніку на ураження «Точка У», а навпроти, на території іншого господарства, встановили «Бук». Самі військові робили кулеметні гнізда та укриття з мішків із борошном та соняхом. Їли ж свиней, яких у господарстві тримають для власних потреб.

Через село Тупичів Чернігівського району у перші дні військового російського вторгнення йшли безкінечні колони ворожої техніки у напрямку Чернігова. А згодом окупанти і тут зупинилися.

Не випадково взяв для заголовка цієї публікації давню єврейську приказку. Вона підтверджена гідною поведінкою жителів ще одного села – Нова Басань, яке пережило тимчасову окупацію російськими вояками. У центрі уваги буде родина Віктора Павловича й Тамари Дмитрівни Романченків.

Староста села Піски Бобровицької територіальної громади Валентина Олешко в думках попрощалася з життям, коли 9 березня очолила групу переговірників з російськими окупантами.