|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 7:24 | 06.25.2024

Витримали й не скорилися: річниця звільнення Чернігівщини

2 квітня виповнилося два роки з часу деокупації Чернігівщини та Київщини від російських військ. Спільними діями Сил оборони, добровольців, волонтерів та місцевих жителів вдалося дати відсіч окупаційній армії і вибити її з Півночі.

Наприкінці лютого 2022 року Чернігівська область однією з перших прийняла на себе удар російської армії. У ворожих планах блискавичного захоплення Києва наприкінці лютого 2022 року Чернігівщині та її обласному центру відводилася одна з ключових ролей. Саме цим напрямком сухопутні війська росії мали швидко просунутися на допомогу основним силам до столиці України. А основною логістичною артерією мав стати автошлях Нові Яриловичі – Чернігів – Київ. Сам Чернігів мав відігравати роль логістичного центру, звідки залізницею та автошляхами через річку Десну переправлялися б засоби ведення війни. Тому вже рано вранці 24 лютого колони ворожої техніки йшли на українську столицю з півночі. На Чернігівщину сунуло угруповання ворога «Центр». Росіяни заходили з боку Білорусі через Добрянку, Городню в напрямку Ріпок, Михайло-Коцюбинського, Шестовиці на Чернігів. До обіду 24 лютого ворожі війська зайшли в Семенівку, Городню, Седнів, Новгород-Сіверський. За розповідями українських військових, найбільша колона ворожої техніки розтяглася аж на 34 км. Проте опір військових і місцевих жителів на Чернігівщині зламав усі плани ворога і пригальмував наступ на столицю.

2335456567656565

1 квітня 2022 р. Нова Басань. Наші заїжджають у село

 

Адже російське керівництво було переконане, що населення прикордонної Чернігівщини має проросійські настрої, воно не чинитиме опору і вітатиме «асвабадітєлєй» з хлібом та сіллю, але жителі сіл та містечок беззбройними виходили проти російських танків. Соцмережами поширювалися емоційні відео з Бахмача, Корюківки, Городні, де люди намагалися зупинити ворожу техніку. А звичайні жителі сіл повідомляли нашим військовим про переміщення та місця розташування російських колон. Сам Чернігів готувався до оборони та вуличних боїв. Тисячі добровольців ішли до військкомату, щоб долучитися до тероборони. Всі були готові стояти до кінця, але не дати ворогу зайти в місто.

3454553232232222

Люди зустрічають українських військових

 

На чернігівському напрямку країну обороняли 1-ша танкова та 58-ма мотопіхотна бригади, окремі частини ОК «Північ», Нацгвардії, прикордонники, поліція, КОРД та Сили територіальної оборони.

Військові дії на Чернігівщині тривали понад місяць. Під окупацією опинилося чимало населених пунктів. Та завдяки злагодженій роботі як військових, так і цивільного населення вдалося зламати плани ворога щодо захоплення української столиці та змусили путінську армію втекти з північних областей України. І через місяць важких боїв, 2 квітня 2022 року, українці дізналися, що Чернігівщина повністю звільнена від російських солдатів. Вони тікали, лишаючи по собі купи спаленої техніки, своїх убитих, та найстрашніше – наші розбиті села, спалені та побиті будинки та чимало зламаних життів українців.

34553464567674545345

Напрямок Количівка -Ягідне

 

«Количівка, Ягідне, Іванівка... Ці населені пункти Чернігівської області ще довго будуть пам'ятати жахіття війни.

Купа розбитого та спаленого українськими військовими російського металобрухту «прикрашає» трасу від Чернігова у бік Козельця. Самі ж путінські вбивці або лягли замертво на українську землю, або жалюгідно повтікали.

324235346345645671

На трасі Київ - Чернігів: Ягідне

 

Наразі населені пункти звільнені від рашистської навали. Територія зачищається та контролюється військовими ЗСУ. Населенню завозять гуманітарну допомогу», – таке повідомлення з’явилося 1 квітня 2022 року на сторінці ОК «Північ».

Завжди пам’ятайте героїчний опір Збройних Сил України, тероборонівців, місцевих жителів, які пліч-о-пліч з військовими стали на захист держави. Ніколи не забувайте подвиг Героїв, які поклали власне життя за свободу та незалежність України. Наші населені пункти стали містами Героїв – містами конкретних людей, які проявили сміливість, допомагали вистояти один одному і державі. Але війна триває. Українці продовжують виборювати право на існування себе як нації. І тільки об’єднані ми здатні перемогти зомбовану армію російського диктатора.

 

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото з мережі

Схожі матеріали (за тегом)