|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 4:36 | 06.13.2024

На луках Приостер’я випасались величні тури – докази Ніжинського музею

Унікальний експонат – череп первісного бика, або тура – зберігають у Ніжинському краєзнавчому музеї імені Івана Спаського.

У фрагменті черепа прямого пращура бика свійського відсутня нижня щелепа, а сам експонат представлений лобною, лицьовою частиною, верхньою щелепою з зубним рядом та роговими стрижнями. Як повідомили у музеї, череп знайшли у 1971 році двоє ніжинських школярів на дні річки Остер. За словами музейників, така фауністична знахідка є підтвердженням існування турів на території нашого краю.

 

Череп тура у музеї експонують з 1976 року. На етикетці зазначено: череп бика первісного – тура – прямого пращура бика свійського, знайдений 5 серпня 1971 року в річці Остер учнями школи №5 міста Ніжина Сергієм Сеньком та Сергієм Небесним.

turac

«У 2020 році у ході побудови нової експозиції відділу Музей природи Приостер’я Ніжинського краєзнавчого музею було проведено реставрацію обламаних рогових стрижнів, – повідомляє завідувачка відділу Лариса Тарасенко. – Череп пофарбували акриловими фарбами у темно-коричневий колір. Захотілося знайти більш детальну інформацію щодо експоната: колектори, місце збору, шлях до музею. Така інформація цікава як для співробітників музею, так і для відвідувачів, адже музей – це не тільки місце колекціонування та експонування, а і комунікації. Тож було проведено тривалу пошукову роботу».

Завдяки інформації ніжинки Валентини Зуєнко вдалося поспілкуватися з Сергієм Івановичем Сеньком, який нині проживає у Чернігові. По закінченню Ніжинської середньої школи №5 він вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Нині Сергій Сенько – полковник Повітряних сил ЗСУ у запасі.

«Він добре пам’ятає той епізод зі свого життя, коли разом із своїм однокласником Сергієм Небесним влітку 1971 року купався у річці Остер у районі вулиці Мирної (навпроти будинку за №103), – завідувачка відділу «Музей природи Приостер’я» краєзнавчого музею. – У руслі річки вони натрапили на предмет і рогові стрижні прийняли за труби. Вирішили перевірити, чи не заплила туди риба. «Предмет» був занурений у донні торф’янисті відклади річки Остер. Як витягли – побачили череп невідомої тварини, й залишили б знахідку на березі річки, та хлопцям порадили передати череп тварини до краєзнавчого музею».

На велосипеді друзі привезли череп у краєзнавчий музей. Пізніше Сергій Сенько приніс ще й уламок стрижня. Фахівцями було визначено видову приналежність знахідки. Починаючи з 1976 року і до цього часу череп тура демонструють у експозиційному комплексі «Свідки минулого» відділу «Музей природи Приостер’я».

За словами Лариси Тарасенко, така фауністична знахідка є підтвердженням існування турів на території нашого краю.

tury23

Такий вигляд мали тури

 

Тур – вимерлий вид, який є пращуром свійського бика (великої рогатої худоби). Ареал проживання первісного бика поширювався на країни Середземномор’я, Близького Сходу, Середньої Азії, Західної і Центральної Європи, в тому числі й України. Тур був великою твариною (жива маса у межах 1000 кілограм, у загривку – 2 метри), з важкою головою, довгими розвиненими рогами, високими, міцними кінцівками. Звір відзначався великою силою, швидкістю, різким норовом. Серед важливих чинників щодо зменшення чисельності популяції Bos primigenius було стихійне безпланове полювання, знищення лісів задля збільшення площ оброблюваної землі.

За інформацією Національного науково-природничого музею НАН України, останні двоє турів загинули в середині ХІІ століття – один в 1627 році недалеко від Варшави, а другий – в 1669 році в одному із зоопарків колишньої Прусії.

turpam

Пам’ятний знак на місці загибелі одного з останніх турів у Варшаві

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Лариси Тарасенко

Схожі матеріали (за тегом)