|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 21:02 | 06.12.2024

Давні пісні з Чернігівщини знайшли у макулатурі

Дивовижна етнографічна знахідка! Столичний історик Олександр Алфьоров, придбавши макулатуру з Чернігівщини, серед різноманітних газет знайшов 180 аркушів етнографічних матеріалів, зібраних у Прилуках та його околицях між 1923 та 1928 роками!

alferovІдеться про записи гайдамацьких, козацьких, чумацьких, рекрутсько-солдатських та весільних пісень, а також поховальні голосіння, революційні пісні та пісні про кохання, щедрівки, колядки, веснянки, ворожіння, колискові, бурлацькі та п’яницькі пісні. Окрім того в макулатурі із Чернігівщини містились: легенди, прислів’я, загадки, записи ігор, нісенітниці та частівки.

«Матеріали були зібрані учнями Прилуцького педагогічного технікуму, судячи з деяких підписів, – говорить історик. – Неймовірний випадок!» – не приховує емоцій Олександр Алфьоров.

За словами дослідника, після опрацювання записів він збирається опублікувати їх в окремому зібранні. Деякі з записів історик виставив на загальний огляд.

Ось, до прикладу, нісенітниця, записана з вуст при лучанина Олексія Грицаченка у 1925-му році: «Не любо не слухай, а брехать же мішай. Як родився я у погребі у глупу ніч. Матері дома не було, на полі жито жали. Я виліз з погреба і почав матір шукати. Була в нас кобила сім день довга три дні лиса. Я підперезався, затягнув сокирку за пояс сів на кобилу і поїхав у поле. Кобилка трьохкає, а сокирка випала із-за пояса і перерубала кобилку пополам. Оглянувся я коли задок кобили остався на передку. Іду, що тут робить. Я був хлопець розумний, зліз з передка кобилячого, зрубав вербичку. Притяг задок до передка і сточив вербою, сів і поїхав далі. Став спускаться з гори задок піднявся вгору, а передок у низ і верба зачепилася у небі, кобилка моя...»

А так народ реагував на більшовиків:

«1. Параходи ідуть волни кольцями

Будім рибу кормить добровольцями...

2. Параходи ідуть бліз до пристані

Будім рибу корміть комуністами...»

Серед колискових пісень вельми цікавою є колисково-історична, записана 1923-го року:

«Ішла вдова долиною

З маленькою дитиною

Стріли її татари

Тай усі три, три пагани

Один каже: «щей дитину»

Третій каже: «Нащо вдову.

Худо вдові на світі жить».

Цікаво, що деякі респонденти мали понад 90 років! Деякі пісні, як зазначено, часів царів Миколи І та Олександра І! Деякі пісні мають дуже архаїчні рядки про богатирів, є фрагмент із пісні про Байду, легенди про назви сіл, і одна – про Змієвий вал, що тягнеться з Переяслава.

 kolyskova

Віталій НАЗАРЕНКО

Схожі матеріали (за тегом)