|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 19:08 | 03.28.2024

Проблеми реформування медичної галузі

Проблемні питання реформування медичної галузі Чернігівщини об’єднало за круглим столом керівників області, фахівців охорони здоров’я та інших сфер

У середу перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук, заступник голови обласної державної адміністрації Наталія Романова, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО Микола Дейкун, начальник управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації, заступник голови госпітальної ради Петро Гармаш, головні лікарі та директори лікувальних закладів, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування взяли участь у круглому столі, темою якого стала медична реформа.

Учасники діалогу наголошували, що розпочаті перетворення в медичній сфері є необхідними та потребують завершення, але є певні ризики у низці невизначених питань, що виникли в процесі проведення реформи.

Зазначалося, що на першому етапі реформування 80 відсотків громадян підписали декларації з сімейними лікарями, а за рівнем готовності до другого етапу медичної реформи медичні заклади Чернігівщини увійшли до трійки лідерів. В області створено госпітальний округ, а госпітальна рада Чернігівського округу провела вже два робочі засідання. Розроблено маршрути пацієнтів з різними видами захворювань та патологій, визначено 9 опорних закладів охорони здоров'я.

З 1 квітня цього року запроваджується Програма державних гарантій медичного обслуговування населення і медичні заклади працюватимуть в умовах нової системи фінансування. Національна служба здоров'я оплачуватиме конкретні послуги, надані пацієнтам. Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», визначено перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.

Головний лікар КНП «Чернігівська обласна лікарня» Андрій Жиденко повідомив, що очолюваний ним заклад отримав від Національної служби здоров'я 16 пакетів і надаватиме усі види послуг, крім психіатричних.

Порушуючи питання готовності медичних закладів до роботи в умовах нової системи фінансування, учасники круглого столу торкнулися теми спеціалізованих закладів охорони здоров'я. На жаль, механізми фінансування обласного госпіталю ветеранів війни, психоневрологічної лікарні, бюро судмедекспертизи, низки інших закладів та медичних установ залишаються не визначеними. Голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО Микола Дейкун озвучив перестороги, які виникнуть через відсутність фінансування протитуберкульозної служби, коли в умовах епідемії туберкульозу соціально неблагонадійні пацієнти можуть залишиться без необхідної допомоги.

Аби не втратити спеціалізовані заклади на розгляд чергової сесії обласної ради буде внесено відповідне депутатське звернення, також розробляється обласна програма фінансової підтримки вищезазначених закладів.

Стурбованість викликає і подальша доля сотень медпрацівників закладів охорони здоров'я, які вже отримали попередження про звільнення.

Як повідомила директор обласного центру зайнятості Лідія Падалка, громадяни віком від 45 років за сприяння служби зайнятості мають можливість отримати ваучери на навчання для підвищення кваліфікації. На сьогодні вже є випадки, коли безробітні медсестри підвищують кваліфікацію або проходять перенавчання на затребувані на ринку праці професії.

Про удосконалення роботи медичної галузі та участь органів місцевого самоврядування у процесі реформування охорони здоров'я говорив Корюківський міський голова Ратан Ахметов. До позитивних моментів виступаючий відніс фінансування наданих послуг медзакладом та усунення несправедливо однакового фінансування ЦРЛ, де щорічно проводиться 300 пологів чи хірургічних операцій і тих лікарень, де не було жодного пацієнта. Враховуючи те, що у кожної територіальної громади різні фінансові можливості підтримки медицини та беручи до уваги, що 81 відсоток усіх податків та зборів йде до державного бюджету, то, за словами виступаючого, для проведення медичної реформи замало 2,5 відсотків від ВВП держави.

Головний лікар КНП Чернігівська міська лікарня №2 Чернігівської міської ради Володимир Фаль позитивом у реформуванні галузі назвав проведення аудиту лікувальних та профілактичних закладів, зміну принципів фінансування медустанов.

Учасники круглого столу висловили сподівання, що на завершальному етапі реформування будуть внесені очікувані корективи до низки невизначених питань.

Схожі матеріали (за тегом)