Невимовний біль тягарем ліг на плечі нашого народу. Тож і 12 квітня на площі Бобровиці учасників траурного мітингу не радував навіть прекрасний сонячний весняний день. Вони тихо плакали разом з небесами й рідними загиблого воїна сержанта Олександра Олександровича Шакуна.

28 березня у Чернігові провели турнір із дзюдо в пам’ять лейтенанта Андрія Юрченка, який загинув 30 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Ще один український військовий, ще один наш земляк віддав своє життя за мир та свободу нашої країни – захищаючи Батьківщину, загинув молодший сержант Юрій Іванович Трикоз.

Цими днями виповнюється друга річниця деокупації території області від російських військ. У вівторок, 2 квітня, за ініціативи громадських організації «Сяйво Сіверщини», «Єдина родина Чернігівщини» та Чернігівської єпархії Православної церкви України на території міських кладовищ «Ялівщина» та «Яцево» відбувся меморіальний захід.

Сержант Ковтяга Анатолій Павлович, 20.01.1974 р. н., стрілець-снайпер, у перший день повномасштабного вторгнення був призваний на військову службу по мобілізації. Під час зачистки позицій поблизу населеного пункту Солодке Волноваського району Донецької області, 14.03.2024 року загинув у результаті обстрілу з боку противника.

Молодшому сержанту Миколі Григоровичу Ульянченку 20 лютого виповнилося сорок років, а 9 березня, цього ж 2024 року, ювілейна дата закарбувалася в його земному житті назавжди.

«Найвища вартість свободи – гірка математика війни. Нічого не розрадить біль втрати. Та все ж кожен з нас має робити все можливе, аби наблизити Перемогу, аби нарешті зупинити цей відлік», – звернувся начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус до рідних військовослужбовців області, які віддали своє життя за незалежність України.

У Бобровиці на центральній площі зібралося багато людей на мітинг, згадували, як два роки тому російські окупанти чомусь повірили, що українці не будуть чинити їм опір, боротися з ними, загарбниками, зі зброєю в руках. Але вже в перші дні російської навали мільйони людей показали агресорам, що українці їм не скоряться, тому й війна стала всенародною.

До Бобровицької громади знову долетіла сумна звістка: 6 січня 2024 року внаслідок ураження бойової машини з протитанкового ракетного комплексу противника загинув заступник командира бойової машини, стрілець, навідник оператора Грицюк Микола Миколайович.

Уродженець села Щаснівки Дмитро Дубок після закінчення школи обрав мирний фах, вступивши на навчання до Бобровицького коледжу, де вже протягом 132 років навчають хліборобській справі.