Василь Гринь: «Батьки і я – медиків сім’я»
Біля ординаторської гастроентерологічного відділення Чернігівської обласної лікарні часто збираються хворі. Хоча прийом проводиться у поліклінічному відділенні. Чекають лікаря Василя Миколайовича Гриня, який робить обхід у своїх палатах. Лише один його наближений, довірливий, лагідний погляд, як жіночий, вселяє надію, зменшує біль, з яким приїжджають до нього жителі з різних сіл і міст Чернігівщини. Когось проконсультує, а комусь стаціонарно пролікуватись запропонує.
У Василя Миколайовича вивірена методика обстеження і лікування. Вона ґрунтується на уважному, високопрофесійному ставленні до проблем із здоров’ям пацієнта. Зібравши повну інформацію про стан тих чи інших органів, робить висновок, на основі якого призначає лікування – саме ті препарати і в тій кількості, які допоможуть активно подіяти на патологію та підґрунтя, на якому вона зароджується. Зважаючи, що у кожного хворого свій організм, підбирає методику лікування. Саме вона допомагає. І витрачені кошти на медичні препарати недаремно. Бо саме ті ліки, а не інші, навіть з однаковим складом речовини, діють найбільшим чином на недугу – виправдана лікарська логіка Василя Гриня.
Про справжнього лікаря добре слово хворі говорять
– Ще в молоді роки, порушуючи режим харчування і маючи погані звички, нажив гастрит і виразку шлунку. Тоді для лікування, по суті, були два препарати – викалін і но-шпа. Але вони ефекту, як такого, не давали. Я мучився з цією неприємною хворобою, яка затягнулася у часі. Особливо непокоїла весною і восени, коли загострювалася. Доки не дізнався про хорошого, великої відповідальності і людяності лікаря Василя Миколайовича Гриня.
Підхід до лікування він почав «здалеку» – з першопричин виникнення хвороби, її симптоматики, хронічного характеру, мого способу життя. І виробив саме для мене медикаментозну методику у поєднанні з фітотерапевтичною. Тож успішно вилікував виразку шлунку – про це засвідчила гастроскопія, яку високофахово зробив завідувач кабінету ендоскопічних досліджень обласної лікарні, заслужений лікар України, лікар-ендоскопіст вищої кваліфікаційної категорії Андрій Олексійович Дзендзик, – говорить Федір Фориний з Сосниччини.
– Я багато років страждав на жовч нокам’яну хворобу. Тоді ще не було УЗД, а лише рентгеноскопія. Вона засвідчила, що жовчний міхур забитий дрібними камінцями. Тодішній завідувач хірургічного відділення обласної лікарні Володимир Федорович Дишлюк без ускладнень його видалив. Хоча така операція не проходить безслідно. З’явилася пахова грижа. А ще набагато серйозніше – хронічний панкреатит і постхолецистекомічний синдром. Захворювання підшлункової залози буває із гострим і хронічним перебігом. Навіть інколи потребує операції, яку робить далеко не кожний хірург, бо необхідна особлива майстерність і ювелірна робота – як, зокрема, у начальника відділу охорони здоров’я ОДА, геніального лікаря-хірурга Андрія Олександровича Лінника.
На щастя, у мене до цього не дійшло. Бо якісно лікує лікар вищої кваліфікаційної категорії Василь Миколайович Гринь. Букет хвороб він розклав, як кажуть, по поличкам. І до кожної – високофаховий комплексний підхід. Коли призначене ним лікування я отримував у своїй лікарні, то місцеві лікарі про деякі препарати навіть не чули. Бо Василь Миколайович слідкує за новинками фармації, аналізує їх і дієво практикує стосовно виявлених недугів і стану організму хворих.
Тому я добре почуваюся, періодично проходячи лікування у Василя Миколайовича. Він все робить, аби здолати хворобу. Щоб люди раділи життю без болю, котрого позбавляє справжній лікар, на якого пощастило багатьом, – зазначила Валентина Денисенко з Бобровиччини.
– Мою землячку турбували болі за грудиною. Сімейний лікар запропонував зробити кардіограму, мовляв, це проблеми із серцем. Але їх не було. Тоді каже: – Це з легенями непорядок. Бачите, ковід гуляє. І легені виявилися чисті, як дзеркало. А ще й шлунок почав турбувати. Сусід запропонував поїхати до Василя Гриня, бо допоміг йому.
Насамперед Василь Миколайович направив на ендоскопію до Андрія Олексійовича Дзенздика. Досвідчений фахівець уважно оглянув шлунок, детально розписав патології усіх його частин і стравоходу. І ось тут, як кажуть, була собака зарита: дискінезія і різновид гастриту. Василь Миколайович призначив лікування, яке зняло біль, зменшило патологію і полегшило проходження їжі, – говорить Надія Іллівна Шульга з Мени.
– Мого друга, який полюбляв чарку, неодноразово лікував Василь Миколайович з приводу захворювання печінки і завжди застерігав: будете пити – будете мати цироз.
Але він не прислухався. Ще й зловживав. І коли його доставили в гастроентерологічне відділення, був як скелет. Звичайно, Василь Миколайович при всьому бажанні не міг допомогти йому, навіть застосувавши інтенсивну терапію. Не старий ще чоловік відійшов у засвіти, – говорить Володимир Коворотний з Носівки.
Микола та Ніна Грині селян рятували, здоров’я повертали
Вибір і відданість професії Василя Гриня – від батьків. Микола Павлович працював лікарем-терапевтом, а мати Ніна Василівна – медсестрою Петрівської дільничої лікарні, яка була у їхньому великому селі на 2,5 тис. жителів, а ще немало – у навколишніх населених пунктах на Сновщині, які вони теж обслуговували. Хлопець бачив, з якою увагою і любов’ю вони ставились до людей різного віку, яких обсідали болячки. Батьки докладали всіх знань і практичних навичок, аби їх подолати.
Це доладно робили і в стаціонарі, і на викликах, а тоді це було далеко не просто. Суцільне бездоріжжя, ніяких побутових зручностей. Але було високого професіоналізму подружжя медиків Гринів, яке допомагало видужувати, а це значить нормально жити, працювати і про дітей дбати. Старожили добрим словом згадують Миколу Павловича та Ніну Василівну, які надійно стояли на варті їхнього здоров’я і забезпечили собі і їм довголіття. І тому не було вагань у сина при виборі професії, бо у всьому вдався у батьків. Один з найкращих випускників Української медичної стоматакадемії Василь Гринь успішно пройшов інтернатуру у Чернігівській обласній лікарні.
Важкі періоди – успішні випробування
Шість років Василь Гринь як лікар-терапевт працював самовіддано у відділенні реабілітації від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Це був один із найважчих періодів у його початковій лікарській діяльності, випробування знань і досвіду. Адже він мав справу з тяжкими хворими, які отримали великі дози смертоносної радіації. І цей досить складний екзамен Василь Миколайович склав на «відмінно».
Другий період не менш важкий. Це робота у ковідному відділенні, коли був його найбільший спалах. Ризикуючи своїм життям і здоров’ям (адже багато медиків, здавалось би, надійно захищені, померли від «корони»), Василь Гринь із своїми колегами витягував хворих із того світу.
І третій (Бог любить Трійцю, тому й допомагає), коли російські загарбники хотіли захопити Чернігів. Під обстріли потрапила обласна лікарня, що приймала поранених. Василь Миколайович лікував і приймав у відділенні хворих, як і його завідуючий, лікар вищої кваліфікаційної категорії, обласний гастроентеролог Олег Петрович Ревко. У колекціонера надзвичайних історій неодноразово брав надзвичайно цікаві інтерв’ю редактор обласної газети «Чернігівщина», журналіст, поет і письменник Сергій Вікторович Дзюба.
– Вже майже 20 років на базі гастроентерологічного відділення функціонує центр гепатології та терапевтичної панкреатології. Профільним напрямом у його роботі є гепатологія. Василь Миколайович і його колеги точно діагностують та якісно лікують згідно з новітніми вітчизняними та зарубіжними стандартами доказової медицини захворювання печінки (хронічні гепатити різної етіології). Гастроентерологічне відділення було єдиним підрозділом у області, де впродовж тривалого часу на високому рівні проводилось сучасне противірусне лікування гепатиту «С», різних патологій.
З гастроентерологічним відділенням плідно співпрацює кабінет обласної консультативної клініки. Тут приймає, надає фахові консультації, направляє у стаціонар хворих досвідчений лікар Олександра Іванівна Гончарова, а також гастроентеролог та лікар-дієтолог Ірина Петрівна Ігнатенко.
І хворі, зокрема і в палатах, які веде Василь Гринь, – у надійних руках. Адже достатній багаж знань і досвіду Василь Миколайович поповнює інформацією із вітчизняних та зарубіжних конференцій і симпозіумів, у яких бере активну участь онлайн, – зазначив медичний директор обласної лікарні, заслужений лікар України Валерій Миколайович Чобітько.
…Радіє мати (на жаль, батько у віці 98-річному віці, на завершенні 2022 року відійшов у Вічність) за сина, у якого улюблена робота і щаслива сім’я. Як це здорово – жити для людей, дарувати їм здоров’я, а то й рятувати найдорожче – життя. Саме це від усієї душі і щирого серця робить досвідчений, простий і чуйний лікар Василь Миколайович Гринь.
Микола КОХАН, фото Віктора Кошмала