«З 24 лютого життя у нас зупинилося, а от людей це горе згуртувало, зовсім інші цінності стали. Те, на що раніше не звертали увагу, цінувати стали більше, – говорить староста Гнідинцівського старостинського округу Ольга Ситник. – З перших днів війни наші люди зорганізувалися і об’єдналися. У нас відразу місцеві чоловіки зорганізували самооборону. Вони цілодобово чергували на вулицях Гнідинців, обходили пусті хати, всі заїзди в село також контролювали. Змінювалися через кожні дві години. Так наша тероборона спіймала одного російського солдата. Його 4 березня помітили люди на хуторі. Тож хлопці приїхали, затримали і передали службі безпеки. Тоді російську колону розбили ЗСУ під Срібним, і він, напевно, тікав і заблукав. У цього орка було поранене коліно. До речі, його вже обміняли».

Допомагати почали з перших днів

Жителі сіл Гнідинцівського старостинського округу, як, власне, й уся Варвинська громада, буквально з першого дня повномасштабної війни почали допомагати переселенцям, військовим та всім постраждалим.

«У нас дуже багато хлопців, які пройшли АТО. Всі вони є резервістами першої черги, тому велика їх кількість вже 24 лютого потрапила в Чернігів. І ми тримали з ними зв'язок та намагалися передавати через волонтерів все необхідне: теплий одяг, їжу, – розповідає Ольга Василівна. – Автоматично, спільно з громадою, допомагали волонтерським організаціям, як тільки вони кидали клич».

Ситна горіхова паста

Першою великою гуманітарною допомогою стала допомога жителям Харківщини.

«До нас приїхали переселенці з Харкова, – говорить староста. – Саме на їхнє прохання – вони розповіли, що там люди потребують допомоги, – ми й вирішили допомогти. Зібрали і їжу, і крупи якісь, і овочі, і взуття, і одяг, якісь теплі речі, речі першої необхідності і повезли. Так і почали допомагати Харківщині. Три рази саме на Харківщину возили досить великі вантажі, які потім наші волонтери спільно з харківськими розвозили туди, де люди їх найбільше потребували».

Вітамінні бомби і горіхова паста

Багато чого виготовляють для військових жителі сіл Гнідинцівського старостату, але найпопулярніший смаколик тут – «вітамінна бомба», якої місцеві волонтери накрутили вже понад 200 літрів, та енергетичні батончики.

Складові для "вітамінної бомби"

«Вітамінна бомба» готова

«Для хлопців ми робимо таку смачну суміш, яку називаємо «вітамінна бомба». Туди кладемо лимон, імбир та мед. Все перемелюємо на м’ясорубці, перемішуємо і складаємо в баночки, – розповідає Ольга Василівна. – Також горішки з медом і з насінням перемішуємо і в баночки розкладаємо, а ще виготовляємо батончики енергетичні з різноманітних сухофруктів: насіння соняху, горіхи, гарбузове насіння, мед.

Арахіс у меду

Всі ці смаколики є корисними, і енергетична цінність у них велика. Також робимо горіхову пасту, дуже смачна і ситна суміш виходить. Нашим воїнам вони дуже подобаються, а «вітамінна бомба» особливо в такий осінньо-зимовий період необхідна. Адже хлопцям треба підвищувати імунітет. Вони зараз сидять в холодних, сирих окопах. Військові ж теж хворіють на різні сезонні хвороби, а ці три прості інгредієнти добре зміцнюють імунітет.

Робили ми й сухарі для військових. Купили хліб, нарізали і сушили. Вийшло до 30 мішків сухариків, які перемішували з приправою і потім вакуумували.

Будуть сухарики для бійців

Також школа робить маскувальні сітки, дітки долучалися».

Усе це роблять місцеві жителі, продукти закуповують за кошти небайдужих людей, або ж самі люди зносять. Мед місцеві пасічники дають безкоштовно – кажуть, цьогоріч його багато. Потім збираються на якійсь кухні садочка чи школи, все це перемішують та фасують.

«За цей час у нас вже сформувався «кістяк» – люди, які постійно, по дзвінку, відразу приходять – і робимо, – говорить староста. – Загалом збираємося по два-три рази на тиждень, залежно від того, що саме робитимемо. Намагаємося гроші не витрачати на банки, то беремо з-під кетчупу, по 480 грамів. Люди приносять їх безкоштовно».

Посилка готується до відправки на передову

Працюють не лише в Гнідинцях – якщо треба допомога місцевим волонтерам, то люди з радістю їдуть на допомогу. Також у старостаті постійно збирають овочі на приготування каш, супів та консервів для військових.

«Все це їде в напрямку, де стоять наші односельчани, хлопці з Варвинщини та Чернігівської області, – говорить пані Оля. – Загалом наші волонтери намагаються по потребі розподіляти. Кому що найнеобхідніше, туди й везуть. Збирають по всій території громади випічку, овочі. Всі щось роблять».

Придбали «Мавік» та інше необхідне для фронту

Куди ж без свічок

Роблять у Гнідинцях і окопні свічки, а ще виготовляють диски для розпалювання багаття.

«Окопна свічка – це, мабуть, зараз одна з найзатребуваніших речей для наших хлопців, які живуть в окопах, – говорить староста. – Адже вони самі кажуть, що свічка дуже допомагає. На ній і їжу можуть розігріти, і за її допомогою можна речі якісь просушити, та й навіть просто зігрітися. Тож свічки ми також робимо постійно. У цьому нам дуже допомагає весь колектив дитячого садочка.

Процес виготовлення окопних свічок

Робимо або в них, або в сільраді. Вже за цей час до 1000 свічок виготовили. Також робимо і розпалювачі з ватних дисків і коробки з-під яєць. Я побачила таку штуку в Інтернеті і вирішила, що й ми робитимемо. Там немає нічого складного: розрізаєш лоток, закладаєш у комірки тирсу або порізаний картон і заливаєш усе воском. Такі «бомбочки» дуже добре і дуже швидко розпалюють вогнище. Хлопці казали, що дві штуки вистачає, щоб запалити багаття».

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото Ольги Ситник