|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 22:25 | 02.06.2023

За три дні – 6-го, 7-го і 8-го січня Бобровиччина похоронила трьох відважних бійців

За три дні – 6-го, 7-го і 8-го січня Бобровиччина похоронила трьох відважних бійців

Першим відспівали й похоронили на кладовищі, що на околиці Бобровиці, Олега Овчаренка, 1986 року народження.

1trau1 1oleg

Таким Олега запам’ятали учасники траурної процесії

 

Загинув геройський захисник Вітчизни 30 грудня 2022 року від пекельного артилерійського обстрілу рашистами села Макіївка Луганської області, звільненого від окупантів на початку жовтня. Ворожі снаряди накрили нашого земляка на бойовому посту. Проводжали мужнього бійця в останню дорогу батьки Ігор Анатолійович і Наталія Григорівна, дружина Світлана Вікторівна, яка залишилася вдовою-солдаткою з двома донечками – дворічною Машенькою і одинадцятирічною Сашенькою.

22399

Страшне горе для батьків і дружини, а донечки виглядають живого татуся

22123111

 

Прийшли попрощатися з Олегом інші рідні, колишні однокласники, багато друзів й просто односельців. Приїхали на похорон бойового товариша побратими з передової.

1avids

Відспівування убієнного

 

Пам’ятні слова про загиблого Олега Ігоровича сказали над його труною перший заступник міського голови Володимир Данішевський і начальник першого відділу Ніжинського РТЦК та СП. Під Гімн України пролунав військовий салют.

 

* * *

1ador 1avger

Так проводжають в останню дорогу Героїв

 

7 січня все невелике село Мирне Бобровицької громади прийшло попрощатися з В’ячеславом Володимировичем Півнем. Односельці й друзі стали навколінці на двох узбіччях автошляху протяжністю більше кілометра, вистилаючи останній шлях 52-річного бійця живими квітами й вічнозеленими гілками.

1atrumac

 Син міцно тримав маму, щоб не кинулася за труною

 

В’ячеслав Володимирович багато років працював у ТОВ «Земля і воля», остання робота – оператор з виготовлення паливних пелетів. Десь за місяць перед початком широкомасштабної війни з росією В’ячеслав Півень уклав контракт щодо проходження військової служби на базі Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згодом приклад батька наслідував 19-річний син Володимир, на передовій воював з батьком в одному військовому підрозділі. На превеликий жаль, 1 січня 2023 року батька не стало, він поклав свою голову в селі Парасковіївка Донецької області. Син пообіцяв, що тепер воюватиме й за батька. На війні й рідний дядько Володимира – Іван.

11kv23 

І в родині назавжди залишиться пам’ятна святиня держави

 

Похоронили В’ячеслава Півня в домовині, накритій державним прапором, про що попросила вдова покійного Світлана Миколаївна Весельська. Такий же Державний прапор передали їй побратими чоловіка, вручив державну святиню представник військової частини.

1aatol1aarym

На той світ з Державним прапором

 

Траурні пам’ятні слова про трудівника і самовідданого воїна сказали над його могилою виконувач обов’язки міського голови Геннадій Іванюк і начальник першого відділу Ніжинського РТЦК та СП.

 

* * *

1avo

Старший солдат Віктор Овчинніков

 

У неділю, 8 січня, хоронила Бобровиця Віктора Овчиннікова, 1995 року народження. Загинув Герой 29 грудня 2022 року в населеному пункті Залізне Донецької області. Відбиваючи з бойовими друзями штурмову атаку противника, потрапив під артилерійський обстріл. Заступник голови міської ради Сергій Циба у траурному слові над труною убієнного наголосив, що Віктор з честю виконав свій військовий обов’язок, віддавши життя служінню захисту Батьківщини.

1aavids11

Відспівування на кладовищі

 

До лав ЗСУ вступив Віктор за контрактом у 2014 році, закінчивши перед цим навчання в Бобровицькому коледжі. Після завершення служби, певний час працював у Києві. В червні 2022 року був мобілізований першим відділом Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на захист незалежності та територіальної цілісності України, служив старшим солдатом-снайпером. Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, односельців прикладом патріотизму, незламності духу, добра, самопожертви та любові до Вітчизни. Найголовніші риси воїна є кому успадкувати: дев’ятирічній доньці Алісі та чотирирічному синочку Андрійку. Вони залишилися на виховання мами-солдатки Олени. Підтримку їй висловили побритими Віктора й представники РТЦК та СП.

 

 

Григорій ВОЙТОК

Схожі матеріали (за тегом)