|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 9:33 | 03.29.2024

Під кручею – цілюще джерело

Місцеві жителі розповідають, що на цьому місці колись росла стара липа. Одного разу люди помітили, як з-під її коріння почало бити джерело.

Частина коріння, що виходила назовні, мала вигляд дитячих ніжок. Трапилося це ще, як кажуть старі люди, до революції (розуміючи під цим словом Жовтневий переворот в Росії). Однак із того часу, понад сто років, джерело не пересихає, а через властивості води його називають «Святою криницею».

 

Мало хто знає, що селище Седнів славиться не лише історичними місцями, нейморівними пейзажами, оспіваними байкарями, прозаїками, поетами і змальованими художниками, але й цілющим джерелом «живої» води.

dgerelo

Джерело під кручею облаштували для зручності. Поруч збудували капличку

 

Хата Ганни Спиці стоїть поблизу цього джерела, так само – під кручею. Хто не чув про знамениті Седнівські кручі, оспівані нашим видатним поетом Леонідом Глібовим у вірші «Журба», що став легендарною народною піснею «Стоїть гора високая…»?

Отож під однією з них і в’ється холодним потічком цілюща вода, що, звиваючись тоненькою змійкою, біжить ген аж до Снові.

Для Ганни Іванівни ця вода – ніяке не диво, а повсякденне питво. Її вона п’є, на ній варить їсти, нею омивається і нею ж пере білизну.

«Коли не було свердловин, то ввесь куток сюди ходив по воду», – пригадує Ганна Спиця.

spycya

І зараз ходить. І не лише куток.

«Таке буває, що по 5-6 машин стоїть. Бідонами воду набирають, – розповідає седнівка. – Приїздять з усіх усюд».

Доки розпитуємо господиню, до джерела по воду час від часу під’їжджають автомобілі.

Подружжя Олександра та Анастасії Гайдаїв з Чернігова впродовж кількох років вживають в їжу виключно воду з седнівського джерела.

gaydai

«П’ємо, готуємо їсти, варимо чаї. Стараємось щотижня їздити по цю воду, – каже Анастасія. – Сестра із зятем тут бувають навіть по кілька разів на тиждень, у них сім’я велика. Сьогодні людей тут не багато, а на вихідні ввечері – черга з авто. Вода дуже смачна».

Олександр каже, що джерельну воду вони возять і своїм батькам.

«Ми живемо у багатоповерхівці, воду кип’ятимо і завжди залишається накип на чайнику, – говорить чернігівець. – Ця ж вода унікальна. Вона може місяць стояти і не псуватись. Після неї на посуді немає ні нальоту, ні запаху, ні осаду. Свого часу ми купували воду в спеціалізованій мережі магазинів, однак вона довго не стояла, цвіла».

vodarukoyu

Воду можна дістати рукою

 

Останні десять років до криниці – справжнє паломництво, однак деякі місцеві не надто задоволені напливом бажаючих зачерпнути цілющої живиці. Один із них навіть намагався переконати нас у тому, що вода ця – з нітратами, і що є навіть відповідні аналізи. Може б ми і повірили чоловіку, якби він сам, не соромлячись, не набирав її в каністри.

До речі, джерельна вода зі «Святої криниці» може вважатись не лише чистою, але й святою, адже у товщі гори проходить через шар срібла. Відтак, ця вода, як кажуть науковці, іонізована сріблом, тому вона є надзвичайно чистою і структурованою.

Цікаво, що це джерело активно пропагував Святий Лаврентій Чернігівський, і саме йому належить відкриття цілющих властивостей «Святої криниці».

Збереглися навіть спогади однієї з черниць, які добре знали старця. Ці спогади надруковано в книзі «Поучения, пророчества старца Лаврентия Черниговского и его жизнеописание». Далі мовою оригіналу: «Еще молодыми девушками ходили к Батюшке. Потом у меня появились нарывы, а подруга заболела глазами. Пришли к Батюшке и пожаловались о своей беде. Он послал нас в село Седнев, помыться в источнике и почитать акафист Божией Матери. Мы так сделали. Через несколько дней стали здоровыми. Мы пришли с радостью и поблагодарили великого старца за его святые молитвы».

nazarvoda

Черпну і я цілющої водиці

 

Седнівка Ганна Спиця на власні очі бачила, як ця вода зцілює, хоча і розповідає про це з певним скептицизмом.

«Кажуть, що вона помагає від хвороб, але в це треба вірити, – говорить Ганні Іванівна. – Знаю точно принаймні один випадок. Жіночка з Києва сюди їздила. У неї була вавка на нозі, яка не заживала роками. Вона цю рану промивала, а місяців через два приїхала, покликала мене і похвалилась, що рана зажила».

Чи то йсправді віра, чи цілющі властивості, але вода з седнівського джерела дійсно смачна і прозора. Іноді люди не усвідомлюють безмежної суті цінностей, дарованих їм Богом і Природою. Для когось дощ – звичайне атмосферне явище, а дехто сприймає його як чудо. Зачерпнути рукою і пригубити вустами структуровану природою воду з цілющого джерела – чим не чудо?

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Сергія Кордика та автора

Схожі матеріали (за тегом)