|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 16:01 | 03.29.2024

Грабівка оновлюється

Після того, як Грабівку об’єднали з Орлівкою в один старостат Куликівської громади, життя в селі змінилося.

Старості Валентині Бусол вдалося не просто зробити благоустрій і організувати належним чином увірену їй адміністративну роботу – вона змогла набагато більше: організувати людей, які не просто повірили в зміни, а й стали творцями цих змін.

toloka

Такою була толока 100 років тому

 

Місцеві кажуть, що Грабівку минулих років і зараз – не порівняти. Після того, як Валентину Яківну призначили сюди старостою, життя в селі завирувало. Найперше, з чого почала ініціативна староста, – гуртування людей.
«Пригадую, був базарний день, – каже Валентина Бусол. – «Люди добрі, допомагайте мені. Давайте разом підіймати ваше село», – звернулася тоді вона до кожного.
Тоді мало хто вірив у те, що люди зберуться на толоку. Яким же було загальне здивування, коли наступного дня на прибирання кладовища прийшло 24 людини! Наступного дня толока продовжилась, і замість 24-ох прийшло 40! Тільки-но більш-менш навели порядок на могилах родичів, як люди самі попросилися зібратись утретє. Бо не все встигли… Знову чотири десятки грабівців витягували сухе гілля, підгрібали листя, палили сміття, поставили вбиральню. Одним словом – навели порядок!
«Для мене важливо, що я це робила не сама, а з людьми», – ділиться враженнями староста.
Наступним був ФАП. І також разом із людьми.
Звісно, в селі є працівник із благоустрою, але хіба ж він сам подужає те, що занехаяне роками?
«У моїх селах є по одному працівнику благоустрою, – говорить Валентина Бусол. – На цих людях і ремонти, і прибирання снігу, рубання дров, багато чого».
Та й сама Валентина Яківна роботи не цурається. Активно допомагає їй її чоловік Олександр Васильович.

liders

Лариса Шолупець та Валентина Бусол


Діловод Лариса Миколаївна Шолупець хвалить чоловіка. Олександр Васильович привозить свою пилку і обпилює дерева. З такою підтримкою можна все.
«Приїхала вона до нас перший день на роботу, а топить нічим! Заводить Васильович свого трактора і привозить дрова. Отакий от у нашої старости чоловік. Найголовніше, що він її завжди підтримує, а з такою підтримкою можна все!», – хвалить другу половинку діловод Лариса Шолупець.
Лариса Миколаївна у Грабівці – очі і вуха громади, адже Валентина Яківна в Грабівці проводить особистий прийом двічі на тиждень, а все діловодство – на Ларисі Миколаївні.
«Не складно бути одній на два села?» – запитую у старости.
«Мені не складно, і ось чому: бо в мене тут є діловод, яка 15 років працювала секретарем у сільраді. У Грабівці вона в мене – права рука. Щовівторка та щочетверга я проводжу прийом громадян, а в Орлівці – щодня. Добираюсь сюди власним транспортом, возить чоловік!» – відповідає Валентина Бусол.

cerkvagr
Грабівка і дійсно змінюється на очах. У центрі села з’явилась красива інсталяція, змайстрована руками місцевого умільця по дереву. А ще красивий бетонний паркан, куплений за спонсорські кошти Баришівської зернової компанії. Підприємство орендує землю в Орлівці, але не відмовляється допомагати й сусідньому селу. А як тут відмовиш, коли просить така поважна ґаздиня?
Лавки, альтанка, прибрані і викошені узбіччя – село справді оживає. Була б тільки робота! Та де її знайти, коли вся земля – під агрохолдингами? Велика біда і великий злочин нашого земляка Кучми – руйнація колгоспів, що потягнула за собою руйнацію села. Виживають тут молоді сім’ї здебільшого за рахунок молока. Благо, короткою дорогою до Чернігова якихось три десятки кілометрів, тож молочку можна продати за вигідними цінами містянам. Важкі часи переживають наші села, особливо з погляду демографії. Демографія – це те, на що практично не здатна вплинути місцева влада. У Грабівці за останні два роки не народилося жодної дитини, зате померло вже тільки з початку року 13 жителів. Мусять села закривати школи, бо нікому вчитись. Втім, тутешня альма-матер не стала мовчазним пам’ятником селу, а перетворилась на справжній центр культури та дозвілля з багатою бібліотекою, будинком культури та краєзнавчою кімнатою. Дасть Бог, відродиться і село!

kraeznavroom

Краєзнавча кімната в місцевому будинку культури

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)