|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 23:00 | 12.05.2021

Держсекретар США Блінкен назвав головну силу, яка виступає проти реформ і боротьби з корупцією в Україні, – це Росія

Держсекретар США Блінкен назвав головну силу, яка виступає проти реформ і боротьби з корупцією в Україні, – це Росія

Кращого подарунка від заокеанського хазяїна урядовій команді і не придумаєш. Громовідвід від звинувачень обкраденого і безправного народу – капітальний, «зведений» за участі дипломата світового рівня.

Правда, найавторитетніший для України міжнародник назвав ще одну силу, що перешкоджає проведенню реформ і «священній» боротьбі з корупцією, – українські олігархи. Процитую Блінкена дослівно з інтерв’ю в «Газета по-українськи» від 13.05.21, щоб читачі не приписали мені неточності чи перекручення : «В Україні багато сил, які виступають проти реформ і боротьби з корупцією. До них належить Росія (вона теж українська сила? – Авт.) та олігархи».

Але олігархів Вашингтон обіцяє ослабити, бо зарубіжним олігархам, союзникам Штатів, мабуть, стає тіснувато. Українській владі залишається коритися вказівкам «партнерів» і долати головного ворога в наведенні ладу в славленій державі – Росію. Бо то вона винна і в тому, що відсутні результати боротьби з корупцією в численних державних і грантоїдних борців з цим страшним злом, яке інший американський дипломат назвав страшнішим за російські танки?

Отже, головний ворог причин безладної ідіотії в державному й економічному управлінні названий, досвід телевізійної боротьби з ним офігенний, при якому і вовки ситі, і власні кишені повні, і куля в лоб не летить. Чим не райське життя у «вакцинованому» від правди суспільстві? Ще й американський хазяїн, буває, хоч і посварить пальчиком, але й на похвалу щедрий: он земельну реформу назвав «значним прогресом». У самих же Сполучених Штатах «прогрес» на зразок українського (недолуге розбазарювання земель) давно визнаний шкідливим для суспільства, і вже понад 60 відсотків землі повернуто в державну власність. Чому Ентоні Блінкен не радить нашим керманичам саме американський прогрес? А мав би це зробити: у його жилах є і спадкова українська кров. Напоумив би наших урядовців і депутатів, що земля у всіх нормальних країнах – найбільша цінність, нею не торгують на дикому базарі, її бережуть як зіницю ока, на ній створюють продовольчу безпеку для свого народу, з неї поповнюється великими сумами державна скарбниця, земля годує сотні тисяч родин, які на ній працюють, як на своїй. Певні люди мають її у власності, але тільки ті, хто здатний ефективно працювати. Переважна ж більшість сільськогосподарських земель здається державами в оренду, теж тільки вмілим і бережливим хліборобам, котрі працюють під суворим державним контролем.

На жаль, Блінкен порадував українських далеких земляків навіть не по-американськи, а мовою наших політичних брехунів: «Боротьба з корупцією є вирішальною для покращення життя українського народу». І це треба було держсекретарю долати літаком майже вісім тисяч кілометрів, щоб сказати нам те, що чуємо роками від своїх «патріотичних» вождів? Натомість українську корупцію світ визнав найпаскуднішою в Європі. А нас продовжують годувати гарними лозунгами – вітчизняними, а тепер і американськими. Оскому на наших зубах набили й обіцянки по-американськи: допомогти зброєю – звісно, за долари, а гуманітарною – хіба що гумовими човнами.

При зустрічі Блінкена і Зеленського не було навіть вагомих доленосних для України заяв, відбувся обмін думками. Зате скільки радості для дорослих ідіотів – як для дітей від клоунів: «Блінкен провів менше доби в Києві, але цим надважливим візитом виявив підтримку українському урядові. Україна стала шостою в переліку країн, яку відвідав головний дипломат США», – написало одне з американських видань, чим «наваляло» повні штани радості для владної української еліти. Український ж народ повинен задовольнятися правдою: держсекретар США прилітав у Київ підтримати недолугий, до кісток і мозків корупційний уряд, але ніяк не український народ.

Той народ, якому обіцяють з 1 липня підвищення цін на електроенергію, хоча народ не оговтався від недавно підвищених цін. Зате власник значної частки енергетичного комплексу України Рінат Ахметов минулого року збільшив свої статки у 2,7 раза – до майже восьми мільярдів доларів. На скільки збагатіє на нових цінах за електрику, та й до газу за європейськими цінами причетний?

На мільярди збагатилися Віктор Пінчук і Костянтин Живаго. Двісті мільйонів доларів добавив у свої кишені Петро Порошенко. Це – офіційно. Але задекларована готівка в десятках мільйонів доларів і сотень мільйонів гривень дають привід для гадання. Збагатилися мільярдери Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Олександр та Галина Гереги. А державна казна бідна, як і увесь простолюд, якому мозки запудрюють візитами дорогих гостей, заявами про їхню «велику підтримку». І зовсім скромно пораділи іншою «перемогою» над Росією: «“Газпром” знову придбав усі додаткові потужності України для транзиту газу». Не пишуть тільки, скільки сотень мільйонів доларів одержать виручки від агресора. Блінкен стільки не привіз. Не дадуть стільки й Молдова з Грузією, з якими Україна створила «Асоціаційне тріо» – чергову ідеологічну тріпачку.

Три десятиліття Україна в незалежності. Якими досягненнями хвалитиметься чинний президент Володимир Зеленський, що значимого для народу залишили після себе всі п’ятеро попередників? До «грандіозного» ювілею, дивись, і земля стоятиме на «інтерпанелі»: «Ми – ушкоджене покоління – ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передавати», – застерігають мислячі українці.

Від чого радіти і чим пишатися, радить українській нації відставний міністр закордонних справ Павло Клімкін: «Приїзд Блінкена – вияв солідарності з Україною. Найголовніший підсумок – Україна має сфокусуватися на боротьбі з корупцією, оновленні судової системи та Служби безпеки».

На кого розрахована ця «геніальна» заява від чи не найбільш недолугого в історії України міністра закордонних справ? Скільки разів ми чули подібне від зарубіжних хазяїв-партнерів, від рідної державної й політичної еліти? Зрештою, і держсекретар США Блінкен про це говорив, навіть висловив невдоволення через гальмування цих реформ. Хто такий Клімкін, що давно засмальцьоване повчання, яке йому не належить, продукує як своє? Навіщо вітчизняні ЗМІ тиражують таку політичну дурість і чому не обговорюють масштабні проблеми суспільства, не бажають впливати на їхнє вирішення? Заливають людські мізки політичним смердючим непотребом? Невже позакладало не лише душі, а й носи, що не чують політичного смороду і нав’язують його суспільству як брендові «парфуми»?

Великий економіст Адам Сміт свого часу написав: «Щоб навчити людей любити справедливість, треба показати їм результати несправедливості». Багато націй це урозумили. А українська нація століттями живе з результатами несправедливості і все чекає, коли хтось прийде і подарує «справедливість». Невже справді то в нашій крові: «Бажаючих бути обманутими зупинити неможливо» (Володимир Черняк)? Не хочеться вірити в це. Бо не раз уже зупинялися, але, як на зло, граблів не помічали.

 

Григорій ЗАГРЕБЛЯ, журналіст

Схожі матеріали (за тегом)