Ми готові віддати чужоземцям із грошима наші найцінніші ресурси, і це – за мізер від податків і робочі місця найдешевшої на європейському континенті робочої сили. Натомість не готові реформувати податкове законодавство і судову систему, зробити державні підприємства конкурентоспроможними, позбавивши тих принаймні із них, які не є експортерами, обов'язкової сплати ПДВ.

Нонсенс! Це тільки в нашій державі державні підприємства несуть більші податкові навантаження, ніж приватники. Земля, надра, вода, ліси є національними багатствами і власністю всього українського народу – вони не можуть бути приватизовані чи використовуватись для особистого збагачення кого не-будь. Світ біполярний – він ділиться на неоімперії, незалежні національні держави (які так чи інакше перебувають в орбіті впливу імперій) і колонії. Національні держави контролюють стратегічні галузі, землю та ресурси, колонії ж віддають усе приватним «іноземним інвесторам», створюють наглядові ради зі «смотрящих» некваліфікованих грантожерів, там процвітає корупція й розкрадання, править компрадорська еліта. А зараз давайте поставимо собі питання: хто ми – національна держава чи колонія?

Віталій НАЗАРЕНКО