Акція «В’язні Кремля», організована відразу низкою громадських організацій, мала на меті привернути увагу суспільства до того факту, що сьогодні у тюрмах Росії продовжують перебувати десятки політичних в’язнів з України. Чернігів – останнє місто з десятьох у регіональному турі. Активісти вже побували у Львові, Вінниці, Чернівцях, Одесі, Херсоні, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Маріуполі.

Вперше акція відбулася 13 серпня в Одесі. Тоді на Приморському бульварі організатори виставили 121 капкан, що символізували українців, які на той час перебували в російських тюрмах за сфальсифікованими справами.

І хоча 7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін утримуваними особами в форматі «35 на 35», коли додому повернулися 24 військовополонені моряки та 11 політв’язнів, 86 громадян України досі знаходяться в «кремлівських щелепах».

«Ці капкани символізують Російську Федерацію або окупаційну владу, яка, як в капканах, тримає наших громадян, шантажує їх. Фактично це заручники Кремля, якими сьогодні Росія шантажує Україну і весь світ, – говорить юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова. – Адже сьогодні 86 політв’язнів і досі утримуються у тюрмах Російської Федерації та окупованому Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Людей переслідують за національною ознакою, за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадську позицію і діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні диверсій та терактів. Все для того, щоб створити картинку «українського ворога» для російської пропаганди».

 Територію потрібно повертати

Цією мирною акцією організатори нагадують, що на початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Водночас окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи, і це переслідування продовжується досі. Крим сьогодні –це велика в’язниця, де Росія утримує в страху більше двох мільйонів українських громадян, де повністю відсутня свобода слова, а озброєні люди можуть увірватися з обшуком у будь-яку оселю вдень і вночі.

«Сьогодні окупований Крим – це сіра зона, територія безправ’я. Будь-який громадянин України не може почуватися безпечно в Криму, йому можуть інкримінувати будь-який злочин і на основі цього незаконно позбавити волі. Більшість політв’язнів там –це кримські татари. Саме після окупації кримський народ зіштовхнувся з масовим переслідуванням, роботу Меджлісу кримськотатарського народу було заборонено, а багато активістів потрапили за ґрати, – розповідає колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. – Тому на моє переконання, сьогодні Україна повинна турбуватися про повернення своїх територій. Турбуватися не про лінію розмежування, а про відновлення державного кордону. Саме це повинно стати точкою відліку. Адже потрібно розуміти, що звільнення політичних в’язнів потрібне, але головне – відновлення територіальної цілісності України. Бо звільнивши одних політичних в’язнів, Росія набере нових і матиме «фонд для обміну»».

Ільмі Умеров та Ісмаїл Рамазанов

 Держава має боротися за кожного громадянина

Учасники акції вважають, що сьогодні важливо, аби питання політв’язнів стояло на порядку денному і Верховної Ради, адже в Україні досі відсутній комплексний закон, який надавав би правовий статус та соціальні гарантії політичним в’язням і заручникам на Донбасі. Також досі немає уповноваженої особи для здійснення системної роботи щодо підтримки і звільнення в’язнів Кремля.

«На жаль, сьогодні ми не маємо жодного перемовного формату щодо звільнення в’язнів, які перебувають в окупованому Криму. Проте, на щастя, ми за останній час мали декілька звільнень наших людей, – говорить Дар’я Свиридова. – Тому ми сподіваємося на те, що Україна продовжить цей складний, але надважливий процес, і очікуємо, що наша держава боротиметься за кожного свого громадянина, який перебуває в полоні. Також на наше переконання держава повинна підтримувати в’язнів на той момент, коли ті перебувають в Кремлі за ґратами, і допомагати їм повертатися до життя після звільнення, а також підтримувати їх родини. На жаль, сьогодні ми не маємо на законодавчому рівні визначення категорії політичних в’язнів, осіб, які переслідуються за політичні переконання, осіб, які перебувають в полоні на Сході, у в’язницях Росії. Тому ми очікуємо прийняття такого закону якнайшвидше, бо полонені та їхні родини як після звільнення, так і під час перебування в полоні потребують щоденної допомоги».

Пишіть листи політв’язням

Під час проведення акції «В’язні кремля» всі охочі мали змогу доєднатися до акції та написати листа чи підписати листівку для політв’язнів Кремля. Після туру активісти глобальної акції #SaveOlegSentsov передадуть їх кожному адресату. Як казав Олег Сенцов після звільнення на прес-конференції: «Пишіть листи політичним в’язням, на них там дуже чекають».

На події також працював інформаційний намет, у якому поширювали спеціально створену до акції тематичну газету з інформацією та історіями політв’язнів.

 Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото автора